Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 401/971/19
провадження № 61-23300 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області;
представник відповідача - адвокат Левченко Віктор Петрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 1989 року по лютий 1997 року він працював механізатором та був членом колгоспу "Дніпро", яке було реформовано у акціонерне колективне сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (далі - АКСП "Дніпро") Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, а тому мав право на отримання земельної частки (паю) у розмірі 4,76 умовних кадастрових гектарів із земель підприємства.
Вказував, що не був включений до списку членів колгоспу на отримання земельної частки (паю). Про порушення свого права на отримання земельної частки (паю) він дізнався у 2018 році, а тому вважав, що строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, не пропустив.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у розмірі 4,76 га умовних кадастрових гектарів колишнього закритого акціонерного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент розпаювання земель ЗАСП "Дніпро" Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області ОСОБА_1 не був працівником підприємства та, відповідно, не був членом колишнього колгоспу "Дніпро", оскільки 01 січня 1996 року звільнений за невиходи на роботу. Крім того, на загальних зборах уповноважених членів АКСП "Дніпро" 14 лютого 1997 року було вирішено вибувшим працівникам підприємства землю не наділяти. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не має права на отримання земельної частки (паю).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що на момент отримання АКСП "Дніпро" Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_1 не був членом цього підприємства, спростовуються відомостями, наданими Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 15 липня 2019 року, відповідно до яких в протоколі засідання правління АКСП "Дніпро" від 01 серпня 1989 року № 9 міститься інформація про прийом ОСОБА_1 (механізатора) в члени колгоспу. При цьому доказів про виключення позивача із членів підприємства суду не надано. Тому відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" позивач мав право на отримання земельної частки (паю) із земель АКСГП "Дніпро", яка становила 4,76 умовних кадастрових гектарів.
Разом з тим апеляційний суд зазначив, що право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1996 році, трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, минув до набрання чинності ЦК України 2003 року. Позивач протягом двадцяти трьох років не ставив питання про захист свого порушеного права, пропустив строки звернення до суду із позовом та жодних доказів, які б вказували на поважність причини пропуску строку позовної давності, тобто підтверджували наявність об`єктивних, істотних, непереборних причин, що не залежали від його волі, які унеможливлювали його звернення з цим позовом впродовж зазначеного строку, позивач не надав, питання про поновлення пропущеного строку не ставив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 401/971/19 із Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права щодо строків позовної давності без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2014 року у справі № 6-12823св14, відповідно до якого право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно довідки Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 27 грудня 2018 року № 22, ОСОБА_1 працював різноробочим у колгоспі "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області з вересня 1989 року по лютий 1997 року. Довідка видана на підставі книг обліку трудоднів та заробітної плати за 1989-1997 роки до Пенсійного фонду України (а. с. 7).
Архівним витягом з протоколу № 3 загальних зборів колгоспників колгоспу "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області від 24 листопада 1989 року затверджено рішення правління колгоспу "Дніпро" від 01 серпня 1989 року (протокол № 9) про прийняття ОСОБА_1 в члени колгоспу (а. с. 8, 9).
Згідно листа Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 05 березня 2019 року № Б-86/2, відповідно до протоколу № 1 засідання загальних зборів членів колгоспу від 18 лютого 1993 року колгосп "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області реформовано в акціонерне колективне сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (а. с. 10).
Згідно листів від 20 лютого 2019 року № 22/121-19 та № 31-11-0.36-651/181-19 відділу у Світловодському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області державний акт на право колективної власності на землю КР № 011 закритому акціонерному сільськогосподарському підприємству "Дніпро" Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області видано Світловодською районною Радою народних депутатів Світловодського району Кіровоградської області на підставі рішення від 01 лютого 1995 року № 31, розмір земельної частки (паю) із земель АКСП "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області становить 4,76 умовних кадастрових гектарів (а. с. 14, 15-18, 19).
Згідно листа від 20 лютого 2019 року № 23/121-19 відділу у Світловодському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель закритого акціонерного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 не видавався, про що свідчить відсутність запису про реєстрацію такого сертифікату у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (а. с. 11).
Відповідно до пункту 4 виписки із протоколу № 1 зборів уповноважених членів АКСП "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області від 14 лютого 1997 року вирішено вибувшим працівникам землю не наділяти (а. с. 36).
Згідно архівного витягу з протоколу № 7 засідання правління АКСП "Дніпро" Світловодського району Кіровоградської області від 15 серпня 1996 року, наданого Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, ОСОБА_3 звільнено з роботи за невиходи на роботу з 01 січня 1996 року (а. с. 79).
На запит адвоката Левченка В. П. Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області надала відповідь від 15 липня 2019 року про те, що у Фонді Р-4567 АКСП "Дніпро" Світловодського району Павлівської сільської ради в протоколах засідання правління міститься наступна інформація: в протоколі засідання правління АКСП "Дніпро" від 01 серпня 1989 року № 9 міститься інформація про прийом в члени колгоспу ОСОБА_1, в дужках зазначена посада - механізатор (спр. 360 на 54 аркушах); в протоколі засідання правління АКСП "Дніпро" від 13 січня 1992 року № 1 зазначена інформація про надання відпустки ОСОБА_1 за 1991 рік (спр. 364 на 26 аркушах); в протоколі засідання правління АКСП "Дніпро" від 15 серпня 1996 року № 7 міститься інформація про звільнення з роботи ОСОБА_3 за невиходи на роботу (спр. 372 на 18 аркушах); в протоколі загальних зборів членів колгоспу АКСП "Дніпро" від 14 лютого 1997 року № 1 затверджено список працівників АКСП "Дніпро", звільнених у 1996 році, в якому зазначене прізвище - ОСОБА_1 (згідно зі списком, порядковий номер 22), (спр. 373 на 8 аркушах). Одночасно повідомлено, що інформація про прийняття на роботу та в члени колгоспу ОСОБА_3 відсутня (а. с. 81).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.