Постанова
Іменем України
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 331/4560/19
провадження № 61-12543 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2020 року у складі судді Жукової О. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2020 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Полякова О. З., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 31 серпня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 110 177,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн, заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 96 592,88 грн, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 100 грн, штраф (фіксована частина) у розмірі 250 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 5 234,64 грн.
З урахуванням викладеного АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 110 177,52 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого
2020 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" і витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 вересня 2008 року, шляхом підписання відповідачем заяви. Отже, відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Належних доказів на підтвердження вищевказаних обставин банк не надав, а тому з відповідача на користь банку підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що тіло кредиту районним судом стягнуто вірно. Проте відсотки за користування кредитом і штрафні санкції не підлягають стягненню, так як ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису ОСОБА_1, тобто між сторонами не було узгоджено усіх істотних умов договору.
Посилання банку на те, що суд в будь-якому разі мав стягувати відсотки за користування кредитом виходячи з положень статті 1048 ЦК України, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції розглядав справу у межах заявлених вимог банку, який на положення цієї статті не посилався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом і неустойки скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 331/4560/19 з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що сторонами при укладенні спірного кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, оскільки відповідач був повідомлений про умови кредитування, відсоткову ставку за користування кредитними коштами та інші санкції за порушення умов договору, що зазначено у довідці від 18 вересня 2008 року про умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду", яка підписана відповідачем, та яка була додана до позовної заяви.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 вересня 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованостіта кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а. с. 8).
У наданій банком довідці про умови кредитування від 18 вересня 2008 року зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (1,9 %), розмір щомісячних платежів (7 %) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а. с. 9).
АТ КБ "ПриватБанк" вказувало про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 31 серпня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 110 177,52 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн, заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 96 592,88 грн, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 100 грн, штраф (фіксована частина) у розмірі 250 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 5 234,64 грн (а. с. 5-7).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду частково не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.