ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 331/47/17
провадження № 51-1911км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матюшева О.В.,
виправданий ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисник Івашков С.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні, на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020003531, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурорвиклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування ухвали стосовно ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки його винуватість доведено належними та допустимими доказами, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав неналежним доказом протокол обшуку домоволодіння ОСОБА_1 та не надав належної оцінки ухвалам слідчого судді про надання дозволу на обшук.
Указує, що стороною обвинувачення в ході судового розгляду з метою з`ясування обставин проведення обшуку та складання відповідного протоколу заявлено клопотання про допит як свідка слідчого ОСОБА_2, у задоволенні якого суд відмовив, чим порушив принцип змагальності, а також повноту судового розгляду. Водночас суд задовольнив клопотання про допит свідків сторони захисту, яких не було допитано в ході досудового розслідування, до того ж ці свідки є родичами та знайомими обвинуваченого, проте суд поклав їх показання в основу вироку.
Стверджує, що суд безпідставно вказав у вироку, що досліджений у судовому засіданні протокол від 16 листопада 2016 року про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зміст якого, на думку прокурора, беззаперечно підтверджує винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні автомобілем потерпілого, не є вагомим доказом.
Звертає увагу, що в ході досудового розслідування та судового розгляду захист ОСОБА_1 здійснювали один за одним три захисники, проте процесуальне рішення щодо відмови або заміни захисника не приймалося, чим порушено право ОСОБА_1 на захист.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни) і є незаконною, оскільки в ній не надано належної оцінки доводам, наведеним в апеляційній скарзі прокурора.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
За ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачено в тому, що він 16 жовтня 2016 року близько 02:00, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_3, проникли до приміщення об`єднаного гаражу АДРЕСА_2, звідки викрали належний ОСОБА_4 автомобіль "ЗАЗ 110207" 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Викрадений автомобіль ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перемістили шляхом транспортування за допомогою іншого невстановленого в ході досудового розслідування транспортного засобу у гараж за місцем проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , де розпочали його розукомплектовувати.
В ході проведення санкціонованого обшуку автомобіль був виявлений та вилучений в пошкодженому стані, реальна вартість заподіяних збитків після розукомплектування цього автомобіля відповідно до звіту про оцінку та визначення його ринкової вартості становить 10 165 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 незаконно заволоділи транспортним засобом потерпілого ОСОБА_4, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на суму 10 165 грн.
Крім цього, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час ОСОБА_1, маючи умисел на носіння, зберігання та придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав бойові припаси та вибухові речовини, промислового виготовлення: 3 бойові унітарні постріли ВОГ-25П і 1 бойовий унітарний постріл ВОГ-25 до підствольного гранатомету ГП-25; 2 бойові уніфіковані підривники дистанційної дії типу УЗРГМ-2; мисливські патрони 12-го та 16-го калібру для гладкоствольних мисливських рушниць у кількості 9 і 8 штук, придатні для здійснення пострілу.
Вищевказані бойові припаси та вибухові речовини ОСОБА_1 переніс на територію власного домоволодіння на АДРЕСА_1, де зберігав на подвір`ї та в приміщенні будинку до моменту проведення обшуку.
Крім цього, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту у великих розмірах, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав шляхом привласнення знайденого, а саме зрізу в невстановленому місці рослини - коноплі, яку в подальшому приніс до горища свого домоволодіння, де висушив та зберігав для виготовлення наркотичного засобу - канабісу.
Також у невстановлений в ході досудового розслідування день та час ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту у великих розмірах, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав наркотичний засіб - марихуану в подробленому вигляді, яку в подальшому зберігав у своєму автомобілі "Ford Granada" (д.н.з. НОМЕР_3 ), який знаходився на території його домоволодіння.
В ході обшуку домоволодіння ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, а також належного ОСОБА_1 автомобіля "Ford Granada" виявлено та вилучено речовину, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої обмежено, - канабісом загальною масою 678 г в перерахунку на суху речовин, яку ОСОБА_1 придбав, виготовив та зберігав на горищі свого домоволодіння та в салоні свого автомобіля.
Крім цього, ОСОБА_1, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, маючи умисел на незаконні посів і вирощування рослин роду коноплі для особистих цілей, невстановленим в ході досудового розслідування способом придбав насіння коноплі, яке навмисно посіяв у заздалегідь підготовлений ґрунт та ємкості у приміщенні власного гаражу, постійно доглядав за ним, у тому числі забезпечив освітлення, утеплення та вентиляцію зазначеного приміщення, здійснював їх полив, культивування з метою доведення рослин до стадії готовності для власного вживання.
Під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено одинадцять вологих рослин роду коноплі з коріннями та стеблами, на яких розташовані листя та верхівкові частини зеленого кольору, масою 220 г, які ОСОБА_1 незаконно посіяв та вирощував за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника Івашкова С.О. в інтересах ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні, непідтримала.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Доводи у касаційній скарзі прокурора були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.