1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


19 жовтня2020 року

м. Київ

справа № 161/3933/18

провадження № 61-8866св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у складі судді Кихтюка Р. М. від 20 листопада 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здирлюк О. І., від 01 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на грошові кошти.


В обґрунтування позову вказала, що з 2007 по 11 вересня 2012 року вони проживали однією сімʼєю з ОСОБА_3 вели спільне господарство та бюджет, а 23 січня 2009 року відбулося їхнє вінчання у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у м. Луцьку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.


Оскільки обставинипроживання позивача однією сім`єю з померлим не визнає її матір ОСОБА_2, позивач просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без шлюбу у період з липня з 2004 року до 11 вересня 2012 року, а з липня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, за адресою: АДРЕСА_1 .


Уточнивши позовні вимоги, позивач вказала, що у травні 2012 року відповідач надала їй 10 000 грн з умовою використанні цих коштів тільки у разі одруження з ОСОБА_3, а оскільки останній помер, то мати вимагає повернення вказаних коштів.


За таких обставин, позивач, крім вимог про встановлення юридичного факту, просила суд визнати за нею право власності на 10 000 грн, отриманих від ОСОБА_2 .


Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень


Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.


Судові рішення мотивовані тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги по встановлення факту перебування у фактичних шлюбних стосунках з померлим та визнання за нею права власності на грошові кошти.

Заявляючи вимоги про визнання права власності на грошові кошти, ОСОБА_1 не надала доказів, що такі кошти їй передавались на визначених позивачем умовах, отже, мета, з якою позивач просила встановити факт перебування у фактичних шлюбних стосунках, не породжує юридичних наслідків у вигляді визнання за позивачем права на грошові кошти.

Визнання відповідачем позову про встановлення юридичного факту за відсутності відповідних доказів, що мають бути подані позивачем на підтвердження її вимог, суперечить вимогам закону, тому суди не вважали визнання позову матір`ю позивача достатньою підставою для його задоволення.

У порушення вимог процесуального закону позивач не предʼявила вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_3, які мають судові спори з позивачем щодо права на спадщину померлого.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи


У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, надавши оцінку обставинам, встановленим судовим рішенням у іншій справі (756/1845/17-ц), вийшов за межі апеляційного перегляду справи, чим допустив порушення норм процесуального права.

Суди безпідставно відмовили у задоволенні заяви відповідача про визнання позову та клопотання про допит свідків.

Позивач просила суд встановити обставини проживання із ОСОБА_3, а не відповідний юридичний факт, як помилково вважали суди попередніх інстанцій.


Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції


Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08 травня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.


Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Позивач ОСОБА_4 є дочкою відповідача ОСОБА_2 .


На підтвердження того, що ОСОБА_1 проживала разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1, позивач надала копію свідоцтво про вінчання від 23 січня 2009 року (а.с. 84-85), копію акту № 8 про порушення правил проживання у багатоквартирному будинку від 24 липня 2007 року (а.с. 49) та копію договору №67-05/3 від 05 липня 2007 року (а.с. 50).


Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 31 травня 2016 року, що набрало законної сили (справа № 756/3601/15-ц), задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, про усунення перешкод у здійсненні права власності. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у користуванні квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її вселення у вказану квартиру (а.с. 151).


Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 січня 2018 року, що набрала законної сили, (справа № 756/1845/17), залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, територіальна громада м. Києва, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в період з початку 2004 року по 11 вересня 2012 року. Вказану заяву залишено без розгляду у звʼязку із наявністю спору про право на спадщину померлого ОСОБА_3 .


Позиція Верховного Суду


Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

У судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.


Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі. Така класифікація відповідає римській максимі ex facto ius oritur (право виникає з факту).


Факти, що підлягають встановленню судом, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.


Схожі за змістом висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/948/18 від 10 квітня 2019 року.


Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.


За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у не права, за захистом якого вона звернулась до суду.


Таким чином, в порядку позовного провадження можуть встановлюватися юридичні факти лише за умови, що від встановлення їх наявності або відсутності у подальшому залежить можливість вирішення спору про субʼєктивне право. У випадку, якщо встановлення наявності чи відсутності юридичного факту ніяким чином не впливає на захист права, яке визначено як обʼєкт захисту, суд не має права встановлювати юридичний факт у порядку позовного провадження.


Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту її проживання з ОСОБА_3 у певному місці однією сім`єю, позивач метою встановлення цього факту вказала визнання за нею права власності на 10 000 грн, які їй передані її матір`ю.


................
Перейти до повного тексту