Постанова
Іменем України
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 354/392/16-ц
провадження № 61-4404св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Ворохтянська селищна рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року у складі судді Іванова А. П. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Ворохтянської селищної ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1466 га в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17 липня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу, і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2013 року.
Вказував, що після укладення договору купівлі-продажу він володів і користувався земельною ділянкою, не змінюючи її площі та меж. Разом з тим, після проведення проектно-пошукових робіт зі встановленням меж належної йому земельної ділянки в натурі, згідно зі складеним актом прийомки межових знаків на зберігання виявлено, що межі належної йому земельної ділянки не відповідають існуючій огорожі. Актом обстеження земельної ділянки Ворохтянської селищної ради від 10 березня 2016 року встановлено, що по лінії Б-В межі його земельної ділянки порушено суміжним землевласником ОСОБА_2, яка самовільно зайняла частину його земельної ділянки площею 0,0124 га, розмістивши на ній паркан, внаслідок чого він позбавлений можливості користуватися своєю ділянкою.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 і Ворохтянську селищну раду усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом перенесення твердої огорожі відповідно до меж земельної ділянки за витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 липня 2013 року, технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а також шляхом знесення складу твердого палива та майстерні.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій додатково просив суд стягнути з ОСОБА_2 100 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою загальною площею 0,1466 га, що розташована в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611040300:21:008:0042, шляхом перенесення твердої огорожі відповідно до меж земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042 по межі Б-В земельної ділянки з кадастровим номером: 261104300:21:008:0042 в сторону земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 551,20 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що тверда огорожа між земельними ділянками суміжних співвласників, якими є ОСОБА_4 і ОСОБА_1, зміщена в сторону земельної ділянки останнього, її розташування не відповідає земельно-кадастровій документації, внаслідок чого площа земельної ділянки позивача зменшилася на 0,0124 га. Вказане свідчить, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку порушено та підлягає поновленню шляхом перенесення твердої огорожі відповідно до меж його земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року змінено в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки площею 0,1466 га, яка розташована в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2611040300:21:008:0042, шляхом звільнення земельної ділянки від огорожі та господарських споруд (склад твердого палива та майстерня) на площі накладання, яка становить 0,0148 га, визначеній згідно з висновком № 97 судової земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2019 року (малюнок 2 додатку № 2 до висновку експерта) та відповідно до меж земельної ділянки кадастровий номер: 2611040300:21:008:0042, визначених у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої на ім`я ОСОБА_1 відносно меж земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0062.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за проведення експертизи у розмірі 12 635,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що площа і межі (конфігурація) земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, відповідно до висновку експерта не відповідає її правовстановлюючим документам і технічній документації, виготовленій на її ім`я, а невідповідність полягає у збільшенні площі фактичного користування за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1, площа земельної ділянки якого фактично зменшилася на 0,0148 га, тому позов про усунення перешкод у користуванні цією частиною земельної ділянки підлягає задоволенню. При цьому відповідач не надала суду доказів на підтвердження правомірного користування нею земельною ділянкою у тих межах та площі, якою вона фактично користується.
Разом з тим, судом першої інстанції не обрано ефективний спосіб захисту порушеного права у відповідності до позовних вимог, що суперечить завданням цивільного судочинства. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1 розташована не лише огорожа, яка встановлена ОСОБА_2, а й частково дерев`яні господарські будівлі, то остання повинна звільнити земельну ділянку позивача від усіх цих споруд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року задовольнити клопотання ОСОБА_2 та зупинено виконання рішення Яремчанського міського суду Івано?Франківської області від 25 липня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, провадження № 61-13282св18, від 09 грудня 2019 року у справі № 826/22842/15, провадження № К/9901/14014/18, від 14 лютого 2019 року у справі № 323/1862/16-ц, провадження № 61-44085св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1524 га по АДРЕСА_1 . Відповідно до державного акта периметр цієї земельної ділянки становить: лінія А-Б 51,75 м, лінія Б-В 24,36+:,07 м, лінія В-Г 49,44 м, лінія Г-А 29,83 м. При цьому з моменту набуття права власності на вказану земельну ділянку вона не змінювала її меж, конфігурацію та не переміщувала огорожу в жодну зі сторін, у тому числі в сторону суміжного землекористувача ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджена в судовому засіданні відповідними показаннями свідків. Оскільки конфігурація її земельної ділянки відповідає правовстановлюючим документам та фактичному користуванню, то підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Первинним власником земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042, площею 0,1466 га, яка розташована в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області був ОСОБА_5 на підставі рішення Ворохтянської селищної ради від 24 червня 2004 року "Про надання та передачу земельної ділянки в приватну власність", відповідно до якого на його замовлення у 2004 році складалася технічна документація для оформлення державного акта на цю земельну ділянку. Ця технічна документація пройшла передбачену чинним законодавством процедуру реєстрації та Івано-Франківською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 04 листопада 2004 року прийнято обмінний файл. Івано-Франківським обласним управлінням земельних ресурсів 31 січня 2005 року на підставі складеної технічної документації на земельну ділянку видано бланк державного акта на право власності на землю серії ІФ № 035675 та на цьому бланку оформлений власне сам правовстановлюючий документ - державний акт на право власності на земельну ділянку від 03 лютого 2005 року.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 лютого 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В. І., ОСОБА_5 відчужено вказану земельну ділянку ОСОБА_3, яким у 2005 році також складалася технічна документація для переоформлення державного акта на цю земельну ділянку. Ця технічна документація пройшла передбачену чинним законодавством процедуру реєстрації та Івано-Франківською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 27 квітня 2005 року прийнято обмінний файл. Івано-Франківським обласним управлінням земельних ресурсів 12 травня 2005 року на підставі складеної технічної документації на земельну ділянку видано бланк державного акта на право власності на землю серії ІФ № 055104 та на цьому бланку на ім`я ОСОБА_3 оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042, площею 0,1466 га, що розташована в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17 липня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Могилевич Л. В., ОСОБА_1 придбав земельну ділянку з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042, площею 0,1466 га, що розташована в урочищі Багонник у смт Ворохта Івано-Франківської області. У 2016 році на його замовлення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сертифікованим інженером-землевпорядником) складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до державного акта серії ЯГ № 305546, виданого на підставі рішення Ворохтянської селищної ради від 22 березня 2006 року № 149-20/2006, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0061, площею 0,1500 га, яка розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також відповідно до державного акта серії ЯГ № 305547, виданого на підставі рішення Ворохтянської селищної ради від 22 березня 2006 року № 149-20/2006, є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0062, площею 0,1524 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
На замовлення ОСОБА_2 у 2005 році Івано-Франківською регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" складався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3024 га для будівництва та обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства. Така площа землі їй була відведена на підставі рішення Ворохтянської селищної ради від 24 червня 2004 року № 70-10/2004, проте згідно з висновком Яремчанського міського управління земельних ресурсів від 09 березня 2005 року № 205 погоджено відвести у власність земельну ділянку загальною площею 3 024,00 кв. м, з яких: 1 500,00 кв. м - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер: 2611040300:21:008:0061; 1 524,00 кв. м - для ведення особистого селянського господарства (сінокіс), кадастровий номер: 2611040300:21:008:0062. Тобто земельна ділянка площею 0,3024 га поділена на дві земельні ділянки з різним цільовим призначенням: 0,1500 га і 0,1524 га.
Сторони у справі є суміжними землекористувачами і належні їм земельні ділянки, а саме земельна ділянка з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042, площею 0,1466 га, власником якої є ОСОБА_1, і земельна ділянка з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0062, площею 0,1524 га, власником якої є ОСОБА_2, мають спільну межу, позначену літерами А-Б на схемі у державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому на ім`я ОСОБА_2, та літерами В-Г у державних актах, виданих на ім`я попередніх власників: ОСОБА_3 і ОСОБА_5, а також літерами Б-В на схемі у кадастровому плані земельної ділянки у технічній документації на ім`я ОСОБА_1, що встановлено із опису меж обох земельних ділянок, які співпадають по їх довжині та згідно промірів, яка складає 51,75 м.
Висновком земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2019 року № 97 встановлено, що площа та межі (конфігурація) земельної ділянки з кадастровим номером: 2611040300:21:008:0042, яка належить ОСОБА_1, не відповідає правовстановлюючим документам та технічній документації, невідповідність полягає у зменшенні площі фактичного користування (з 0,1466 га до 0,1354 га) та зміні конфігурації (промірів) земельної ділянки.