Постанова
Іменем України
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 503/674/18
провадження № 61-6594 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - приватний нотаріус Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Неля Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Нелі Анатоліївни на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 січня 2019 року у складі судді Журавльова О. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н. А. (далі - приватний нотаріус Линюк Н. А.) про визнання договору міни земельної ділянки недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 08 листопада 2016 року між нею та відповідачем був укладений договір міни, згідно з яким вона набула у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,005 га, кадастровий номер 5122581600:01:002:0609, що розташована на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області, в обмін на належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 2,2588 га, кадастровий номер 5122581600:01:002:0130, що розташована на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вважала, що договір укладено з порушенням пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, яким встановлено заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір міни земельних ділянок від 08 листопада 2016 року; скасувати рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,2588 га, кадастровий номер 5122581600:01:002:0130, що розташована на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року у складі судді Сердюка Б. С. відкрито провадженняу даній справі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, приватний нотаріус Линюк Н. А. оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на недотримання судом правил підсудності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання ухвали суду для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та доказів сплати судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н. А. на ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на виконання вищевказаної ухвали до суду надійшли докази сплати судового збору та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка не містить взагалі ніяких доводів з посиланням на докази поважних підстав щодо поновлення строку. Крім того, вказана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить підпису приватного нотаріуса Линюк Н. А.
Апеляційним судом враховано, що копію оскаржуваної ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року надіслано судом першої інстанції за адресою приватного нотаріуса Линюк Н. А. та отримано нею особисто 07 вересня 2018 року особисто, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, в матеріалах справи містяться докази участі приватного нотаріуса Линюк Н. А. у розгляді справи, зокрема, отримання судових повісток, надання пояснень по справі, заяви про відвід судді. Отже правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення відсутні, тому апеляційна скарга підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року приватний нотаріус Линюк Н. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 503/674/18 із Кодимського районного суду Одеської області.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не врахував, що вимоги ухвали суду від 05 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху нею виконано, а саме: сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі та зазначено, що оскаржувану ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року вона не отримувала, що є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали. Вказувала, що їй не відомо, хто саме отримав копію оскаржуваної ухвали від 03 серпня 2018 року, про наявність вказаної ухвали вона дізналась з Єдиного державного реєстру судових рішень, а апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, достатньо не перевірив факт отримання саме нею копії вказаної ухвали суду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н. А. залишено без руху та надано строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року із зазначенням поважних причин пропуску такого строку (а. с. 40, т. 2).
26 листопада 2018 року, на виконання вимог вказаної ухвали суду, приватний нотаріус Линюк Н. А. надала докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Проте заява не містила взагалі ніяких доводів з посиланням на докази поважних підстав щодо поновлення строку. Крім того, вказана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містила підпису Линюк Н. А. (а. с. 47, т. 2).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 03 серпня 2018 року була надіслана судом першої інстанції за адресою приватного нотаріуса Линюк Н. А.: АДРЕСА_1 та отримана особисто Линюк Н. А. 07 вересня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 26, т. 1).
Також апеляційним судом враховано докази участі приватного нотаріуса Линюк Н. А. у розгляді справи, зокрема, отримання судових повісток, надання пояснень по справі, заяви про відвід судді (а. с. 49-50, 98-107, т. 1). Тому правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачав. Причин, що перешкоджали вчасному апеляційному оскарженню, на вимогу суду заявник не надав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.