ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-0870/7769/11
адміністративне провадження № К/9901/28528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (суддя Нестеренко Л.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року (судді: Туркіна Л.П. (головуючий), Дурасова Ю.В., Коршун А.О.) у справі № 2а-0870/7769/11.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" (далі - позивач, ПрАТ "Завод напівпровідників") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.09.2011 № 0001410808 та № 0001430808.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001410808 та № 0001430808 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0001410808 від 13.09.2011 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 584 746,29 грн та 1,00 грн штрафних санкцій, № 0001430808 від 13.09.2011, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 2 823 630,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку підприємства, підтвердив показники податкової звітності з податку на додану вартість та правомірність включення до них сум за господарськими операціями позивача з контрагентами: ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", ТОВ "СІ ІНВЕСТ", ПП "Мега Буд".
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Завод напівпровідників" у повному обсязі.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року апеляційну скаргу СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 2а-0870/7769/11 скасовано. Адміністративний позов ПрАТ "Завод напівпровідників" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0001410808 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 542 013,56 грн, № 0001430808 в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2 823 630,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої дійшов обґрунтованих висновків, що позивач належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку підприємства, підтвердив показники податкової звітності з податку на додану вартість та правомірність включення до них сум за господарськими операціями позивача з відповідними контрагентами, однак згідно змісту акту перевірки позивача контролюючим органом встановлено, що оплата податкової накладної ПАТ "Укренергозахист" від 28 лютого 2011 року № 11 двічі відображена у складі фактично сплачених сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту в розмірі 42 733,73 грн, що вплинуло на завищення бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 42 734,00 грн, що не було спростовано позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Завод напівпровідників" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 3 серпня 2011 року по 19 серпня 2011 року фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Завод напівпровідників" з питань достовірності нарахування від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в липні, вересні, жовтні, листопаді 2010 року, січні-квітні 2011 року, за результатами якої складено акт від 26 серпня 2011 року № 199/08-8/31792555.
Відповідно до висновків акту перевірки виявлено порушення: абзацу 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, в результаті чого, ПрАТ "Завод напівпровідників" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 2 801 487,00 грн; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого, позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 104 999,00 грн, за квітень 2011 року - на суму 25 000,00 грн, за травень 2011 року - на суму 120 471,00 грн; пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого, позивачем завищено залишок від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації травень 2011 року) на загальну суму 1 247 210,00 грн; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, ПрАТ "Завод напівпровідників" завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за травень 2011 року на суму 1 576 420,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки від 26 серпня 2011 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 000140808, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 801 487,00 грн та № 0001430808, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 823 630,00 грн.
Перевіркою ПрАТ "Завод напівпровідників" встановлено факти відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з отримання товарів (послуг) від ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", ТОВ "СІ ІНВЕСТ", ПП "Мега Буд" на підставі первинних документів (податкових накладних, договорів, рахунків, банківських виписок, тощо), копії яких надано до матеріалів справи. Контролюючий орган зазначив в обґрунтування своїх доводів щодо протиправності включення до податкової звітності сум за операціями з вказаними контрагентами позивача, що такими були здійснені операції з придбання товарів (послуг) по ланцюгам постачання, в яких були задіяні підприємства місцезнаходження окремих з яких не було встановлено, прийнято рішення про їх припинення, або не були задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контрагенти ПрАТ "Завод напівпровідників", а саме ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", ТОВ "СІ ІНВЕСТ", ПП "Мега Буд", на момент виконання будівельно-монтажних робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей зареєстровані платниками податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, на підставі яких, а також інших документів бухгалтерського обліку, позивач сформував податковий кредит. Будь-яких фактів щодо невідповідності документів, поданих позивачем до перевірки, вимогам законодавства, в акті перевірки не наведено та не зазначено контролюючим органом. Про наявність доказів щодо підробки первинних документів, вироків у кримінальних справах, відповідачем також зазначено не було.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування показників податкової звітності перевіряємого періоду з урахуванням операцій з ПП "Мега Буд", ТОВ "Наукова виробнича фірма "Енергосистеми", ЗАТ "Енергомонтажвентиляція". Крім того, доводи контролюючого органу стосовно того, що ПрАТ "Завод напівпровідників" не враховано результати попередніх перевірок в частині суми залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, у яких йдеться про зазначених контрагентів, судами попередніх інстанцій були обґрунтовано відхилені, оскільки правомірність висновків контролюючого органу щодо попередніх податкових періодів спростовано судовими рішеннями у справах № 2а-0870/6372/11 та № 2а-0870/5913/11 (рішення судів набрали законної сили). Так у справі № 2а-0870/5913/11 постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року визнано протиправними та частково скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 13.07.2011 № 0001020808 в сумі 2 788 692,9 грн, 13.07.2011 № 0001030808 в сумі 2 877 868,50 грн, прийнятих контролюючим органом на підставі висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо порушення ПрАТ "Завод напівпровідників" п.п. 198.3, 198.6, ст.198, п.200.4а, ст.200, абз. 8 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2011 року на загальну суму 2 809 586 грн (зазначена сума складалась з 2 788 692,90 грн податкового кредиту лютого 2011 року сформованого позивачем за рахунок господарських операцій з ТОВ "ПАВЛОГРАДХІММАШ", ТОВ "ЕЛЕКТРОБУДСЕРВІС", ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", ТОВ "СІ ІНВЕСТ", ПП "МЕГА-БУД", ТОВ "ІНФОКОМ ЛТД", ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ", ТОВ "БАКС"). У справі № 2а-0870/6372/11 постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001130808 від 26.07.2011 та № 0001140808 від 26.07.2011 прийняті СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів, прийнятих контролюючим органом на підставі висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо порушення ПрАТ "Завод напівпровідників" п.п. 198.3, 198.6, ст.198, п.200.4б,, п.200.1, п. 200.3, п.200.4, п. 200.14 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на загальну суму 1 559 973,00 грн (1 507 838,00 грн - бюджетне відшкодування квітня 2011 року сформоване за рахунок від`ємного значення березня 2011 року, 52 103,00 грн - бюджетне відшкодування квітня 2011 року сформоване за рахунок операцій з придбання матеріальних цінностей і будівельно-монтажних робіт у контрагентів ТОВ Фірма "Грандмарін", ПАТ "Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління", ТОВ "Науково виробнича фірма "Енергосистеми", ТОВ "Зазінвестбуд"), 894 134,00 грн - завищений податковий кредит за квітень 2011 року, 2 752 475,00 грн - завищений залишок від`ємного значення.
Щодо посилань контролюючого органу на ту обставину, що на порушення абзацу 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПрАТ "Завод напівпровідників" у березні 2011 року включено до податкового кредиту не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ВАТ "Запоріжжяобленерго" на 1 195 848,00 грн за рахунок від`ємного значення березня 2011 року, суди обґрунтовано зазначили, що позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що оскаржує податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0001410808 в сумі 1 584 746,29 грн основного платежу та 1,00 грн штрафних санкцій.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно вказаного акта перевірки, відповідачем встановлено, що оплата податкової накладної ПАТ "Укренергозахист" від 28 лютого 2011 року № 11 двічі відображена у складі фактично сплачених сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту в розмірі 42 733,73 грн, що вплинуло на завищення бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 42 734,00 грн. Будь-яких доводів на спростування вказаної обставини позивач у позовній заяві та в запереченнях на апеляційну скаргу не наводив, а у судовому засіданні не спростував.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також непідтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
11.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.3. Пункти 198.3, 198.6 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.