ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №1740/2001/18
адміністративне провадження №К/9901/24551/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (головуючий суддя - Матковська З.М., судді: Бруновська Н.В., Затолочний В.С.) у справі №1740/2001/18,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року Приватне підприємство-фірма "Торгбуд-Сервіс" (далі - позивач, підприємство) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган), про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22.06.2018 №810592/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної №315, складеної Приватним підприємством-фірмою "Торгбуд-Сервіс" 29.06.2017; зобов`язання Головного управління ДФС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №315, складену Приватним підприємством-фірмою "Торгбуд-Сервіс" 29.06.2017.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №810592/32785198 від 22.06.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" від 29.06.2017 №315. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" від 29.06.2017 №315.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" Прищепи Олега Степановича про понесення позивачем судових витрат, в якій останній просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00грн, про що ухвалити додаткове судове рішення.
4. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 заяву представника Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" Прищепи Олега Степановича задоволено. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська,12, м. Рівне, код ЄДРОПОУ 39394217) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРОПОУ 39292197) на користь Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" (вул. Шкільна, 30А, м. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 32785198) понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Приймаючи рішення про задоволення заяви Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс", суд апеляційної інстанції дослідивши докази, надані позивачем, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн пов`язані саме з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції та є співмірними зі складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про задоволення заяви позивача, Головне управління ДФС у Рівненській області звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття Восьмим апеляційними адміністративними судом додаткової постанови від 17.07.2019, зважаючи на відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з контролюючого органу понесення підприємством судових витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, Головне управління ДФС у Рівненській області посилаючись на неналежну оцінку судом апеляційної інстанції положень частин 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим, а договір про надання правової допомоги містить лише загальний перелік послуг. Також відповідач зазначає, що позивач не надав доказів фактичного надання послуг, зокрема акту наданих послуг чи інших доказів, які повинні мати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. У зв`язку з наведеним, контролюючий орган просить скасувати оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.
6. У свою чергу Приватне підприємство-фірма "Торгбуд-Сервіс" подало відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому підприємство спростовує доводи касаційної скарги контролюючого органу та просить залишити її без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
7. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
8.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
9. Кодекс адміністративного судочинства України:
9.1. Частина перша, пункту 1 частина третя статті 132
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
9.2. Стаття 134
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, наданими послугами, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціною позову та ін.) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
9.3. Частина перша статті 139
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.