ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №818/162/16
касаційне провадження №К/9901/24973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року (головуючий суддя Шаповал М.М.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бенедик А.П., судді - Калиновський В.А., Філатов Ю.М.)
у справі № 818/162/16
за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів
до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2016 року Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (далі - ДНДІХП; позивач; платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2015 року № 0000832201.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 10 березня 2016 року адміністративний позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 травня 2016 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року скасував у частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2015 № 0000832201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3926,00 грн. Прийняв у цій частині нову постанову, якою відмовив у задоволенні вказаної частини позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Шосткинська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на безпідставному поширенні судовими інстанціями норми пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) із застосуванням пільги з податку на додану вартість за кодом 14010514 на роботи з розробки конструкторської та технологічної документації.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 липня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Шосткинської ОДПІ.
16 серпня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в частині поширення податкової пільги відповідно до пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ "Прикінцеві положення" ПК України, а відтак просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДНДІХП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 08 вересня 2015 року № 384/18-17-22-0005/14015318.
За її наслідками Шосткинська ОДПІ дійшла, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192, пункту 194.1 статті 194, пунктів 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 32 підрозділу Розділу ХХ "Прикінцеві положення" ПК України з огляду на неправомірне віднесення до операцій, звільнених від оподаткування на підставі пільги з податку на додану вартість, робіт з розроблення конструкторської і технологічної документації на обладнання, оснастку й інструмент для виготовлення та випробування виробів; проведення технологічної підготовки виробництва для виготовлення виробів; проведення приймально-здавальних випробувань виробів, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 302866,00 грн.
При цьому з`ясовано, що в рамках виконання державного оборонного замовлення ДНДІХП укладено з рядом підприємств господарські договори на поставку виробів (Б-2ОФ, Б-3ОФ, БЧ та Б-621), виготовлених відповідно до вимог конструкторської документації та технічних умов, які є складовими частинами ракет РК-20Ф, РК-3ОФ, 621 та Р-ЗС.
Так, між позивачем та Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" укладено договори від 15 жовтня 2014 року № 325-14/03 на виготовлення виробів Б-3ОФ 7Х3.299.001 та проведення їх випробувань, а також від 15 жовтня 2014 року № 320-14/03 на виготовлення виробів Б-2ОФ 7Х3.299.011 та проведення їх випробувань. Крім того, між ДНДІХП та Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" укладено договори від 21 жовтня 2014 року № 328/14/01 та від 16 жовтня 2014 року № 327-14/01.
Відповідно до умов вказаних правочинів позивач взяв на себе зобов`язання розробити конструкторську та технологічну документацію на обладнання, оснастку та інструмент для виготовлення виробів; виготовити оснащення, контрольно-вимірювальний та робочий інструмент для виготовлення виробів; провести приймально-здавальні випробування виробів; виготовити вироби Б-2ОФ, Б-3ОФ, БЧ, Б-621, які є складовими частинами ракет РК-2ОФ, РК-3ОФ, 621, Р-ЗС та відповідають коду товарів згідно з УКТ ЗЕД 9306 90 10 00 - бомби, гранати, торпеди, міни, ракети та аналогічне озброєння та їх частини; патрони, снаряди та інші боєприпаси і їх частини, включаючи дріб та пижі до патронів - для військових цілей.
В листопаді 2014 року ДНДІХП отримано від Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" та Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на виконання договірних зобов`язань попередню оплату за розробку конструкторської і технологічної документації на обладнання, оснастку та інструмент для виготовлення виробів і проведення їх випробувань, проведення технологічної підготовки виробництва для виготовлення виробів, проведення приймально-здавальних випробувань виробів.
Суми податку на додану вартість, отримані у складі попередньої оплати, включено платником до податкових зобов`язань у декларації з податку на додану вартість.
У подальшому, з набранням чинності Законом України від 02 вересня 2014 року № 1658-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування продукції оборонного призначення", позивачем проведено коригування у бік зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму одержаної попередньої оплати за вказаними вище договорами внаслідок застосування пільги з податку на додану вартість за кодом 14010514 відповідно до пункту 32 підрозділу 2 Розділу ХХ "Прикінцеві положення" ПК України.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2015 року № 0000832201, згідно з яким, враховуючи зазначене порушення, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 302866,00 грн за основним платежем із відповідним застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.