ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 810/5264/15
касаційне провадження № К/9901/26366/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Панченко Н.Д., судді - Горобцова Я.В., Панова Г.В.,)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Троян Н.М.)
у справі № 810/5264/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніка"
до Державної фіскальної служби України,
Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області,
Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аніка" (далі - ТОВ "Аніка"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України; відповідач-1), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області; відпвідач-2), Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області; відповідач-3), в якому просило: визнати незаконним та скасувати рішення (лист) ДПІ Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10 квітня 2015 року № 5097/10/10-13-11-02-10 про відмову в прийнятті податкової звітності; визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області від 11 червня 2015 року № 1588/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду скарги; визнати незаконним та скасувати рішення ДФС України від 28 серпня 2015 року № 18431/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги; зобов`язати відповідача-2 включити відомості з поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць березень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації до облікових даних щодо ТОВ "Аніка" в інформаційних базах даних ДФС України.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Аніка" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 29, 41, 77, 121, 128 Конституції України, статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) статей 8, 9, 11, 17, 71, 138, 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). При цьому наголошує, що встановлені судами в розглядуваній справі обставини не відповідають дійсності, закону та матеріалам справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аніка".
Відзиву на касаційну скаргу від відповідачів не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 квітня 2015 року позивачем засобами поштового зв`язку подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатками до неї. Разом з податковою декларацією товариством листом від 10 квітня 2015 року № 46/04-15 подано доповнення відповідно до абзацу другого пункту 46.4 статті 46 ПК України.