1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



23 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 2а-1346/12/1370

адміністративне провадження № К/9901/27546/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,



розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (судді: Попко Я.С. (головуючий), Левицька Н.Г., Сеник Р.П.) у справі № 2а-1346/12/1370.



У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" (далі - позивач, ПАТ "Львівська вугільна компанія") звернулось до суду з позовом до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002852301, № 0002862301 від 26.04.2011, № 0007032301, № 0007022301, № 0007042301 від 10.08.2011.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002852301, № 0002862301 від 26.04.2011, № 0007032301, № 0007022301, № 0007042301 від 10.08.2011 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002852301, № 0002862301 від 26.04.2011, № 0007032301, № 0007022301, № 0007042301 від 10.08.2011, діяв у відповідності та у межах відповідно до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем було доведено та надано належні та достатні докази на підтвердження порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства та правомірності прийняття оскаржуваних рішень, що не було спростовано позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Львівська вугільна компанія" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Львівська вугільна компанія" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ "Львівська вугільна компанія", як юридична особа, зареєстроване 08.05.2008 Сокальською РДА Львівської області. ПАТ "Львівська вугільна компанія", як юридична особа, зареєстроване 07.12.2011. Основними видами діяльності позивача є агломерація кам`яного вугілля, розробка та переробка відходів вуглезбагачення, оптова торгівля паливом.

За наслідками проведення невиїзної документальної перевірки ПАТ "Львівська вугільна компанія" з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 складено акт № 240/2301/35879807 від 11.04.2011.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст.ст. 216, 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними з ТОВ "Новіком"; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 912 222,00 грн; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 41 032 310,00 грн та залишок від`ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 521 417,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11.04.2011 № 240/2301/35879807 контролюючим органом 26 квітня 2011 року винесено наступні податкові рішення: № 0002852301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 912 223,00 грн, в тому числі за основним платежем - 912 222,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн; № 0002862301, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41 553 728,00 грн, в тому числі за основним платежем - 41 553 727,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Крім того, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірки ПАТ "Львівська вугільна компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт № 151/2301/35879807 від 26.07.2011. У акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 8 470 008,00 грн та занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 4 929 300,00 грн; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 41 553 727,00 грн, що призвело до завищення значення рядка 26 декларації за лютий 2011 року в сумі 39 110 909,00 грн та рядка 24 за березень 2011 року в сумі 36 640 820,00 грн, а також заниження податкового зобов`язання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 5 373 990,00 грн, в тому числі за лютий 2011 року в сумі 2 442 818,00 грн та за березень 2011 року в сумі 2 931 172,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 10 серпня 2011 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 0007032301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 8 470 009,00 грн, в тому числі за основним платежем - 8 470 000,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн; № 0007022301, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 4 929 301,00 грн, в тому числі за основним платежем - 4 929 300,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн; № 0007042301, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 5 373 991,00 грн, в тому числі за основним платежем - 5 373 990,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Контролюючим органом, встановлено порушення позивачем податкового законодавства по операціях з ТОВ "Новіком", ТОВ "Стратегія Груп", ТОВ "Вугілля Трейд" та зазначено, що позивачем під час перевірки не було надано жодного документа, який би засвідчував переміщення товару по операціях з даними контрагентами, у яких відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби. Крім того, позивачем ускладнено процес придбання відходів шляхом використання посередників, за рахунок яких штучно збільшилась вартість придбаного товару, зокрема, придбані у ТОВ "Новіком" тонкі відходи вуглезбагачення по ціні 201,60 грн - це відходи попередньо продані позивачем по ціні 0,12 грн. Відповідач вказує на відсутність у позивача розумної економічної причини при придбанні вказаних відходів по ціні 201,60 грн, адже на час їх придбання у позивача перебувало у власності тонких доходів вуглезбагачення, кількість яких достатня для переробки позивачем, як мінімум, на 10 років, а власні тонкі відходи позивач відображав у податковому обліку по ціні 2,10 грн, тобто за ціною у понад 100 разів нижчою, ніж придбавалась у ТОВ "Новіком".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ПАТ "Львівська вугільна компанія" (покупець) з однієї сторони, в особі голови правління - генерального директора ОСОБА_3 та ТОВ "Новіком" (продавець) з іншої сторони, в особі директора ОСОБА_1 було укладено ряд договорів, зокрема: договір купівлі-продажу тонких відходів № 030111 від 03.01.2011 у кількості 1293754,077 т. (тонкі відходи вуглезбагачення) на загальну суму 254 772 821,92 грн, в тому числі ПДВ - 42 456 948,90 грн; договір поставки обладнання № 040111 від 04.01.2011 на загальну суму 22871,61 грн, в тому числі ПДВ - 3 811,92 грн.

Під час проведення фінансово-господарської діяльності ПАТ "Львівська вугільна компанія" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 також здійснила придбання тонких відходів вуглезбагачення, відповідно до укладеного договору купівлі-продажу товару № 011110 від 01.11.2010, укладеного між ПАТ "Львівська вугільна компанія" (покупець) в особі голови правління - генерального директора ОСОБА_3 з однієї сторони та ТОВ "Стратегія Груп" (продавець) в особі директора ОСОБА_4 з іншої сторони. Згідно вказаного договору купівлі-продажу товару № 011110 від 01.11.2010 продавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, продати покупцю тонкі відходи вуглезбагачення в кількості 8 370 000,00 т., а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість. Загальна вартість товару, за даним договором, становить 837 000,00 грн, ПДВ - 167 400,00 грн.

Крім того, під час проведення фінансово-господарської діяльності ПАТ "Львівська вугільна компанія" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, між позивачем (покупець) та ТОВ "Вугілля Трейд" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу вугілля № 10311 від 01.03.2011, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і провести повні розрахунки за вугілля марки ЖР в кількості 5500 т. на загальну суму 2 537 040,00 грн.

Позивачем було включено до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від вказаних контрагентів у періоді з 01.01.2011 по 31.03.2011, що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними і розрахунками до них, а також платіжними документами та іншими доказами наданими позивачем.

Контрагентами позивача: ТОВ "Новіком", ТОВ "Стратегія Груп" та ТОВ "Вугілля Трейд" було виписано податкові накладні, суми ПДВ які включено до складу податкового кредиту за перший квартал 2011 року. В бухгалтерському обліку ПАТ "Львівська вугільна компанія" по фінансово-господарським відносинам з вказаними контрагентами здійснено відповідні проводки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011, укладеного між позивачем та ТОВ "Новіком", позивач купив у ТОВ "Новіком" 1293754,07 т. тонких відходів вуглезбагачення на загальну суму 254 772 821,92 грн. Суму ПДВ, згідно отриманих від ТОВ "Новіком" податкових накладних, ПАТ "Львівська вугільна компанія" враховано в складі податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ, що подана до контролюючого органу за січень місяць 2011 року в сумі 42 462 136,98 грн. В податковому обліку вартість товарів віднесено на витрати на придбання товарів (робіт, послуг), (рядок 04.1 декларації) в 1 кварталі 2011 року в сумі 212 291625,33 грн. Позивачем надано копію декларації з податку на додану вартість ТОВ "Новіком" за період січень 2011 року, згідно штампу отриману ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 15.02.2011, де в рядку 9 "усього податкових зобов`язань" проставлено суму 42 466 923,00 грн. Оскільки вказана декларація реєструвалась в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач направив запит до останньої від 20.04.2012 року № 1799 8 10-010 з проханням повідомити, чи має вищевказана декларація юридичну силу і чи може бути використана, як доказова база у судовій справі. Відповідачем було отримано відповідь від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04.05.2012 №1706/7/22-107, в якій повідомлено наступне: "Згідно бази даних АРМ "Бест-Звіт" ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, декларація з податку на додану вартість ТОВ "Новіком" (код СДРПОУ 35947625) за період січень 2011 відсутня. Додатково повідомляємо, що станом на 07.05.2012 року підприємство має стан " 23" - "Місцезнаходження не встановлено".

Судами також встановлено, що у ході досудового слідства у кримінальній справі №128-0178, порушеної 29.07.2011 прокуратурою Львівської області стосовно посадових осіб ПАТ "Львівська вугільна компанія" за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України та стосовно директора ТОВ "Новіком" ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 205 КК України, 12.08.2011 проведено обшук у адміністративному будинку по місцю розташування ПАТ "Львівська вугільна компанія" за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н, с. Сілець. Під час вищевказаного обшуку в приміщенні бухгалтерії підприємства виявлено та вилучено два системні блоки комп`ютерів, в яких з файлами документів ПАТ "Львівська вугільна компанія були створені файли документів ТОВ "Новіком" (код ЄДРПОУ 35947625).

У приміщенні бухгалтерії ПАТ "Львівська вугільна компанія" було виявлено та вилучено чисті аркуші паперу формату А-4 з проставленими мокрими печатками ТОВ "Новіком". З пояснень громадянки ОСОБА_2, яка у період спірних правовідносин працювала у ПАТ "Львівська вугільна компанія" на посаді заступника технічного директора з охорони навколишнього природного середовища встановлено, що за час її перебування на підприємстві жодних сторонніх відходів від інших підприємств ПАТ "Львівська вугільна компанія" не отримувало. Всі відходи, які знаходяться у хвостосховищах підприємства, є відходами, утвореними в результаті вуглезбагачення. Жодних документів, які стосуються взаємовідносин з ТОВ "Новіком" на розміщення відходів їй не передавались та нею не підписувались (матеріали кримінальної справи № 128-0178).

Засноване ТОВ "Новіком" 05.06.2008 ОСОБА_1, котрий також є директором цього підприємства, зареєстроване у АДРЕСА_1 . Однак, згідно акту обстеження № 78 від 14.04.2010, за місцем реєстрації не знаходиться. У підприємства відсутні основні фонди, засоби виробництва трудові ресурси та транспортні засоби, що вказує на неможливість проведення товарних операцій. Крім того, згідно відомостей центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України, ОСОБА_1 до 04.06.2008 працював у ПАТ "Львівська вугільна компанія", де отримував доходи. ТОВ "Новіком" зареєстроване у м. Києві, однак, засновник та директор цього підприємства ОСОБА_1 зареєстрований, з моменту створення цього підприємства і по даний час, у АДРЕСА_2, де і постійно проживає.

Встановлено, що на адресу начальника ВПМ ДПІ у м. Червонограді Шевчука Б.Я. надійшов лист ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.02.2011 № 418/7/26-10/3, яким направлено пояснення директора ТОВ "Новіком" ОСОБА_1 щодо взаємовідносин з ПАТ "Львівська вугільна компанія", із змісту якого встановлено, що з квітня 2010 року підприємство жодної господарської діяльності не веде і мало взаємовідносини по веденню господарської діяльності з ПАТ "Львівська вугільна компанія" приблизно з квітня 2009 року по грудень 2009 року, що ставить під сумнів реальне виконання договору купівлі-продажу тонких відходів вуглезбагачення від 03.01.2011.

Про відсутність ділової мети та будь-якої економічної доцільності у діях позивача при укладанні договору купівлі-продажу з ТОВ "Новіком" від 03.01.2011 на придбання тонких відходів вуглезбагачення свідчать обставини, що позивач придбав у ТОВ "Новіком" 1 293 754,07 т. тонких відходів вуглезбагачення по ціні 201,60 грн за тонну (з ПДВ) на загальну суму 254 772 821,92 грн, які попередньо знаходились на зберіганні у позивача, відповідно до договору зберігання № 26/06-08/01 від 26 червня 2008 року. В п. 4 Договору зазначено місце знаходження товару: с. Межиріччя. Сокальського району, хвостосховище № 1, хвостосховище № 2.

Однак, згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2010 № 011110, укладеного між ВАТ "Львівська вугільна компанія" та фірмою ТОВ "Стратегія Груп", позивач здійснив придбання тонких відходів вуглезбагачення в кількості 8 370 000 т. по ціні 12 копійок за тонну (з ПДВ) на загальну суму 1 004 400,00 грн, які попередньо знаходились на зберіганні у позивача, відповідно до договору зберігання. В п. 4 договору зазначено місце знаходження товару: с. Межиріччя, Сокальського району, хвостосховище № 1, хвостосховище № 2.

Про відсутність будь-яких господарських операцій між ТОВ "Новіком" та ПАТ "Львівська вугільна компанія" протягом 1 кварталу 2011 року свідчить і декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ "Новіком", подана з прочерками до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.05.2011, а саме - в рядку 01.1 доходи від продажу товарів (робіт, послуг) невідображено суму отриманого доходу.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що угода купівлі-продажу тонких відходів вуглезбагачення між позивачем та ТОВ "Новіком" не носила реального характеру, а відбувалося лише формальне відображення операції в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів (договорів, податкових та видаткових накладних) без фактичного її проведення з метою мінімізування сплати податків і штучного формування витрат та податкового кредиту з метою уникнення сплати до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з січня по березень 2011 року ПАТ "Львівська вугільна компанія" придбавало тонкі відходи вуглезбагачення у ТОВ "Стратегія Груп" на підставі договору купівлі-продажу тонких відходів № 011110 від 01.11.2010 у кількості 8 370 000 т. на загальну суму 1 004 400,00 грн, в тому числі ПДВ - 167 400,00 грн. ТОВ "Стратегія Груп" (код за ЄДРПОУ 37144726) зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - основний платник, основний вид діяльності - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. Кількісний склад працівників - 1 особа. Встановлено також, що ТОВ "Стратегія Груп" декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року подані до органу ДПС нульові. Декларації з податку на додану вартість та додатки № 5 за січень-березень 2011 року не подавались.

Встановлено також, що під час проведення фінансово-господарської діяльності ПАТ "Львівська вугільна компанія" за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Вугілля Трейд" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу вугілля № 10311 від 01.03.2011, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і провести повні розрахунки за вугілля марки ЖР в кількості 5500 т. на загальну суму 2 537 040,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що у ТОВ "Стратегія Груп" та ТОВ "Вугілля Трейд" відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні штатні працівники та фахівці, які б приймали участь у здійснені господарських операцій, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивачем у 2008 році було прийняте рішення про реалізацію накопичених тонких відходів. Внаслідок цього було укладено договори про продаж старих відходів ТОВ "Стратегії груп" і ціна такого продажу становила 12 коп за тонну відходів. В свою чергу, частину відходів ТОВ "Стратегії груп" продала іншим підприємствам, і останні по необґрунтовано високих цінах, продали відходи ТОВ "Новіком". Варто зазначити, що ціна тонких відходів з 0,144 грн за тонну відходів зросла до 201,60 грн за тонну, а також з 0,18 грн за тону зросла до 192,00 грн за тонну. У всіх договорах стосовно реалізації відходів місцем їх знаходження зазначено: с. Межиріччя, Сокальський район, хвостосховище № 1, хвостосховище № 2. Встановлені обставини свідчать про те, що тонкі відходи нікуди не переміщались. Доказів на спростування встановлених судом обставин позивачем не надано.

Відповідно до матеріалів проведеної інвентаризації допоміжних матеріалів, запасних частин, малоцінних та швидкозношуючих предметів та податкової звітності позивача станом на 01.01.2011 на балансі позивача знаходилось 963 564,60 т. власних тонких відходів вуглезбагачення, утворених в процесі діяльності підприємства у період 2008-2010 роки та 8 370 000 т. відходів, придбаних у ТОВ "Стратегія-Груп" відповідно до договору № 011110 від 01.11.2010 по ціні 0,12 грн за тону, всього 933 3564,9 т. Тобто, на момент укладення договору № 030111 від 03.01.2011 про придбання у ТОВ "Новіком" відходів по ціні 201,60 грн у позивача була достатня кількість тонких відходів вуглезбагачення, необхідних для здійснення їх переробки протягом тривалого часу (декількох років). Доказів на підтвердження необхідності придбання тонких відходів вуглезбагачення у ТОВ "Новіком" по ціні 201,60 грн позивачем суду не надано, необхідності здійснення такого придбання не обґрунтовано. Крім того, позивачем не було доведено використання придбаних активів у господарській діяльності, а також доказів одержання прибутку від господарських операцій із вказаними контрагентами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує порушення допущені відповідачем під час проведення перевірки та невідповідність викладених ним висновків у акті перевірки фактичним обставинам, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень Кодексу адміністративного судочинства щодо дотримання судами при розгляді справи обов`язкових принципів адміністративного судочинства та меж розгляду адміністративними судами справ, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції наданих позивачем належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій з відповідними контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту