ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 804/489/17
адміністративне провадження № К/9901/5287/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (колегія суддів: Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весташляхбуд" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,
УСТАНОВИВ:
В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Весташляхбуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.12.2016 №571/4.1-2/458.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що за наслідками здійсненого позапланового заходу (перевірки ТОВ "Весташляхбуд") на предмет дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області виявлені порушення ч.1 ст. 53 та ч.1 ст.106 КЗпП України, які полягали у перевищенні робочого дня працівників позивача напередодні святкового дня 8 березня 2016 року, у зв`язку з чим тривалість робочого дня співробітників підприємства становили 8 годин замість 7 годин. Також, при звільненні працівника ОСОБА_1 (період трудових відносин з 29.03.2016 по 02.09.2016) компенсація за невикористану відпустку нарахована за 10 календарних днів, а необхідно було нарахувати і виплатити за 11 календарних днів. Так, працівник працював 158к.д/355*24=10,68 днів; при звільненні ОСОБА_2 (період трудових відносин з 06.05.2016 по 22.08.2016) компенсація за невикористану відпустку нарахована за 5 календарних днів, при тому, що необхідно було нарахувати і виплатити за 7 календарних днів. Так, працівник працював 109 к.д./355*24 = 7,36 днів. Вказує, що табелі з проставленням восьмигодинного робочого дня були досліджені при проведенні перевірки, а судами протиправно взято до уваги виправлені позивачем табелі. Також посилається на відсутність підстав стягнення з відповідача судових витрат, оскільки Законом України "Про судовий збір" органи Держпраці звільнені від його сплати.
Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 22.11.2016 по 25.11.2016 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2016 по справі №201/16342/16-к провадження (1-кс/201/9772/2016) Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка щодо дотримання службовими посадовими особами ТОВ "Весташляхбуд" вимог законодавства України у сфері охорони праці під час експлуатації спеціалізованої техніки та механізмів для виготовлення будівельно-дорожніх сумішей, в тому числі асфальтобетонного комплексу та додержання законодавства про працю за період з 01.01.2015 до часу проведення перевірки.
За результатами перевірки складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 28.11.2016 №571/4.1-2, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення частини першої статті 53, частини першої статті 106 КЗпП України, статті 83 КЗпП України, які полягали у перевищенні робочого дня працівників позивача напередодні святкового дня 8 березня 2016 року, у зв`язку з чим тривалість робочого дня співробітників підприємства становили 8 годин замість 7 годин. При звільненні працівника ОСОБА_1 (період трудових відносин з 29.03.2016 по 02.09.2016) компенсація за невикористану відпустку нарахована за 10 календарних днів, а необхідно було нарахувати і виплатити за 11 календарних днів, при звільненні ОСОБА_3 необхідно нарахувати за 7 днів, а нараховано за 5 днів.
На підставі акту перевірки та виявлених порушень, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис №571/4.1-2-406 від 28.11.2016 на усунення порушень.
Матеріали позапланової перевірки було розглянуто першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Тимченко Людмилою Вікторівною та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.12.2016 №571/4.1-2/458 у розмірі 464000,00 грн. за порушення, встановлене аб. 4 ч. 2 ст.265 КЗпП України.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що правові підстави для прийняття спірної постанови відсутні, оскільки судами не встановлено допущення порушень, вказаних в акті перевірки щодо порушення оплати праці по вихідних днях та компенсації за невикористану відпустку.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
За умовами статті 53 КЗпП України, напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Частиною 1 статті 106 КЗпП України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
З тексту постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 19.12.2016 № 571/4.1-2/458, вбачаються порушення ТОВ "Весташляхбуд" частини 1 статті 53 та частини 1 статті 106 КЗпП України, що полягало у тому, що відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2016 року тривалість роботи 30-ти працівників, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 у понеділок 7 березня 2016 року напередодні святкового дня 8 березня 2016 року (Міжнародний жіночий день) складала 8 годин, що перевищує на одну годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу напередодні святкових днів та порушує вимоги ч.1 ст.53 КЗпП України.
При цьому, судами досліджено табелі виходу на роботу працівників за березень 2016 року, зокрема, по співробітникам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 . Згідно інформації, що міститься в означених табелях, всі перелічені працівники підприємства позивача 07 березня 2016 року працювали 7 годин, як того і вимагає частина перша статті 53 КЗпП України. Крім того матеріали справи містять письмові пояснення вказаних працівників, в яких вони підтвердили той факт, що 07 березня 2016 року їх робочий день тривав з 08 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв., обідня перерва тривала з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., тобто тривалість робочого дня 07 березня 2016 року становила 7 годин.