ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 340/1225/20
адміністративне провадження № К/9901/19785/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/1225/20
за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях про визнання протиправним та скасування висновку за результатами службового розслідування
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, постановлену Кармазиною Т.М. та
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.
УСТАНОВИВ:
Суть спору.
1.1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивача, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях (далі - відповідач), в якому просив:
1.2. визнати протиправним та скасувати висновок за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, проведеного з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі державного службовця ОСОБА_2 начальника Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, щодо порушення його прав, визначених Законом України "Про державну службу", складений Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях 27 вересня 2019 року.
Короткий зміст рішень суддів попередніх інстанцій.
2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху, стало те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а наведені підстави для поновлення такого строку є неповажними.
3. 05 травня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просив продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою судді від 21 квітня 2020 року, на 5 календарних днів, а саме до 12 травня 2020 року для надання додаткового часу для зібрання доказів на виконання вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
4. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року продовжено позивачу строк, встановлений ухвалою судді від 21 квітня 2020 року, для усунення недоліків позовної заяви до 15 травня 2020 року.
5. На виконання вимог даної ухвали, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній посилається на те, що зі змістом оскаржуваного висновку про результати службового розслідування від 27 вересня 2019 року він ознайомився лише 13 квітня 2020 року. Тобто, на переконання позивача, строк звернення його до суду починає обліковуватись саме з цього моменту. Також, зазначає, що про існування даного висновку йому стало відомо 26 березня 2020 року.
5.1. В даній заяві позивач посилається на те, що у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у щорічній відпустці та відрядженні йому не було відомо про існування листів, адресованих Головному територіальному управлінню юстиції в Кіровоградській області від Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях листів №281/01-18/ТО-19 від 24 вересня 2019 року, №303/01-18/ТО-19 від 16 жовтня 2019 року, №324/01-18/ТО-19 від 15 листопада 2019 року, №337/01-18/ТО-19 від 16 грудня 2019 року якими його повідомлено про необхідність прибуття до Міжрегіонального управління для ознайомлення із оскаржуваним висновком.
6. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадку передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
7. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом. Так, з наказами Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях від 26 липня 2019 року №44о/д про проведення службового розслідування, від 01 серпня 2019 року №45о/д про внесення змін до наказу від 26 липня 2019 року №44о/д та від 29 серпня 2019 року №54о/д про продовження проведення службового розслідування, начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчить його лист від 09 вересня 2019 року №102-26/01-41/1396, яким було надіслано копії документів, які стосуються предмета службового розслідування, а також пояснення ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року.
7.1. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем не надано суду доказів відсутності його на робочому місці в період з 26 вересня 2019 року по 27 вересня 2019 року, з 15 жовтня 2019 року по 18 листопада 2019 року, з 25 листопада 2019 року по 18 грудня 2019 року. Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б містили інформацію щодо перебування начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 у щорічній відпустці в період отримання Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області вищезазначених листів Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях, а також не надано доказів про виїзд до смт. Олександрівка.
7.2. Тому, неознайомлення начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 із листами Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях від 24 вересня 2019 року №281/01-18/ТО-19, від 16 жовтня 2019 року №303/01-18/ТО-19, від 15 листопада 2019 року №324/01-18/ТО-19, від 16 грудня 2019 року №337/01-18/ТО-19, якими ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибуття до Міжрегіонального управління для ознайомлення із оскаржуваним висновком, без належного підтвердження відсутності його на роботі у період їх надходження, на думку судів попередніх інстанцій свідчить про свідоме зловживання своїми процесуальними правами та обов`язками.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
8. 10 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що з оскаржуваним висновком за результатами службового розслідування, складеного Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 дізнався лише 26 березня 2020 року, а тому саме з цього моменту розпочинається відлік строку звернення до суду з адміністративним позовом.
9.1. При цьому, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано до правовідносин між сторонами норми частини 5 статті 122 КАС України, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає частина 2 статті 122 КАС України, з огляду на те, що між відповідачем і позивачем не виникало тих правовідносин, які характерні для юридичного складу поняття "проходження державної (публічної) служби", тим паче "прийняття на публічну службу", "звільнення з публічної служби". Звертає увагу на те, що з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року на усій території України установлений карантин, тому строки звернення до суду продовжуються.
9.2. Крім того вказує, що йому не було відомо про листи Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях від 24 вересня 2019 року №281/01-18/ТО-19, від 16 жовтня 2019 року №303/01-18/ТО-19, від 15 листопада 2019 року №324/01-18/ТО-19, від 16 грудня 2019 року №337/01-18/ТО-19 якими його повідомлено про необхідність прибуття до Міжрегіонального управління для ознайомлення із оскаржуваним висновком.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Шишова О.О., суддів Дашутіна І.В., Яковенка М.М. від 18 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року №1846/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шишова О.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року прийнято до провадження вказану справу, підготовчі дії у ній закінчено та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
13. 04 вересня 2020 року від Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Полтавській та Кіровоградській областях надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Вказує на те, що відповідно до абзацу 3 пункту 23 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 393 відповідачем були направлені листи від 24 вересня 2019 року №281/01-18/ТО-19, від 16 жовтня 2019 року №303/01-18/ТО-19, від 15 листопада 2019 року №324/01-18/ТО-19, від 16 грудня 2019 року №337/01-18/ТО-19. Однак, у зазначені строки для ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування державний службовець не прибув та не повідомив про причини своє відсутності. Разом з тим, начальнику ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_1 було направлено лист від 20 грудня 2019 року №м346/01-18/ТО-19 „Про надання висновку за результатами проведення службового розслідування" з додатком, який отримано „ ОСОБА_3 " 24 грудня 2019 року. А отже твердження скаржника про те, що він дізнався про існування висновку 26 березня 2020 року та про зміст останнього 13 квітня 2020 року є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.
13.1. Крім того, посада начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, на яку ОСОБА_1 призначено наказом Міністерства юстиції України від 29 квітня 2016 року №2556/к, відноситься до категорії "Б" посад державної служби. Тобто ОСОБА_1 є державним службовцем та до нього застосовується місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
15. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що з даним позовом про скасування висновку службового розслідування стосовно начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду 14 квітня 2020 року.
16. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
17. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.
18. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
18.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18.2. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18.3. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
19. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
20. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
21. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
22. При цьому для цілей застосування правил статті 122 КАС України "повинна була дізнатися" слід розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи.
23. Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
24. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
25. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
26. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.