ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №819/1168/16
адміністративне провадження №К/9901/41720/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Довгополов О.М., судді - Ільчишин Н.В., Святецький В.В.)
у справі №876/8621/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області (далі- відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС в Тернопільській області) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року у справі №607/5802/16-п, що 08 серпня 2016 року набрала законної сили, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито. За таких обставин речі, що є безпосереднім об`єктом правопорушення та були вилучені посадовими особами уповноваженого органу після розгляду справи, у відповідності до приписів ст. 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) мають бути повернені позивачу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року позов задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Тернопільській області щодо неповернення вилученого майна;
- зобов`язано ГУ ДФС у Тернопільській області повернути ОСОБА_1 вилучені згідно з протоколом від 28.04.2016 напої в кількості 384 пляшки;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,21 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що напої в кількості 384 пляшки, які згідно з протоколом від 28.04.2016 вилучені з приміщення гаражу АДРЕСА_2 належать саме ОСОБА_1, а тому дії відповідача щодо неповернення вилученого майна позивачу є протиправними.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ГУ ДФС в Тернопільській області задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість і необґрунтованість висновків Тернопільського окружного адміністративного суду про те, що вилучені згідно з протоколом від 28.04.2016 алкогольні напої у кількості 384 пляшки належали саме позивачу. А тому, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року. На обґрунтування вимог касаційної інстанції зазначає, що приміщення, з якого здійснювалося вилучення майна знаходилось у його користуванні. Майно, що знаходилося у приміщенні, використовувалось ним для власних потреб і було вилучене саме у позивача, а тому має бути повернуто ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
10 січня 2018 року від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких контролюючий орган зазначає про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 квітня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2016 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку торгового об`єкту (гаража) АДРЕСА_2 та належить ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №182/40-00/ НОМЕР_2 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки, ГУ ДФС у Тернопільській області встановило порушення ОСОБА_2 вимог ст.ст. 15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а саме реалізацію двох пляшок вина "Фраголіно Россо" (виробник Італія), місткістю 0,75 дм3, міцністю 10% об., за ціною 65,00 грн за пляшку на загальну суму 130,00 грн, без марок акцизного податку встановленого зразка та без розрахункового документа (чеку). Також встановлено, що в торговому приміщенні з метою подальшої реалізації зберігаються алкогольні напої різного асортименту та найменування на загальну суму 33 073,50 грн.
З метою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, посадовою особою ГУ ДФС в Тернопільській області вилучено із вказаного приміщення 384 пляшки алкогольних напоїв про, що складено протокол вилучення речей від 28.04.2016.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року у справі №607/5802/16-п закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вирішено повернуту ОСОБА_3 добровільно видані нею дві пляшки вина "Фраголіно", що зберігаються в ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року у справі №607/5805/16-п провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 165-5 та ч. 1 ст. 164 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Вирішено повернути особі, у якої були вилучені в приміщені гаражу АДРЕСА_2 алкогольні напої в асортименті іноземного виробництва в загальній кількості 384 штуки, розлиті в скляну, паперову та пластикову тару без марок акцизного податку встановленого зразка, що передані на зберігання в ОУ ГУ ДФС у Тернопільській області.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2016 року у справі №607/5805/16-ц апеляційну скаргу потерпілої - ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2016 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 скасовано в частині повернення алкогольних напоїв особі, в якої вони були вилучені. В решті постанову залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області допустив протиріччя, зокрема, вирішив повернути вилучені алкогольні напої особі, у якої вони були вилучені, не зазначивши при цьому кому саме. Суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з протоколом вилучення речей від 28.04.2016 пляшки були вилучені у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_2 заявив, що не має жодного відношення до вилученого майна, а ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол про вилучення речей. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що власник вилучених пляшок невідомий.