ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №440/2624/19
адміністративне провадження №К/9901/2529/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бурова Компанія "Букрос"
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року (судді Ральченко І.М., Катунов В.В., Бершов Г.Є.)
у справі за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області
до Публічного акціонерного товариства "Бурова Компанія "Букрос"
про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також - Позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" (надалі також - Відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом.
1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року задоволено клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
При цьому в ухвалі зазначено про можливість її оскарження в частині щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Рішення суду першої інстанції отримане Відповідачем 1 серпня 2019 року.
Не погоджуючись із цим рішенням, Відповідач 1 листопада 2019 року оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення, несплати судового збору та наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду 4 грудня 2019 року Позивач надіслав клопотання про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надано квитанцію про сплату судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Відповідачем зазначено, що своєчасному оскарженню ухвали перешкоджала неможливість сплати судового збору через скрутний майновий стан підприємства.
Надавши правову оцінку цим доводам, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що наведені у клопотанні підстави не вказують на наявність обставин, які б підтвердили об`єктивну неможливість вжиття дій щодо оскарження ухвали суду першої інстанції у визначені законодавством строки.
1.3 Короткий зміст ухвали і мотиви її прийняття
Ухвалою від 13 грудня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року відмовив.
Постановляючи це рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надано;
- майновий стан юридичної особи не може бути визнаний об`єктивно непереборною обставиною, оскільки законодавством передбачені можливості відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за певних обставин.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Порушенням судами норм процесуального права Відповідач вважає невірне застосування судами положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі також - КАС України) щодо визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідач посилається на те, що підприємство не могло своєчасно оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги за об`єктивних причин через тяжкий фінансовий стан. Відмовляючи у задоволенні клопотання, як вважає Позивач, суд позбавив керуючого санацією надати усі необхідні докази та пояснення, які б могли виникнути під час судового розгляду.
Позивач у відзиві просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку апеляційної інстанції
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому згідно з положеннями частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.