ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №805/3450/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 805/3450/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області м. Маріуполя Ходарєвої Любові Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1, головний державний інспектор відділу нагляду на підприємствах підвищеної безпеки Головного управління Держпраці у Донецькій області Уколов Сергій Олександрович, про визнання протиправним та скасування акту позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування подання, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2017, ухвалену у складі головуючого судді Волгіної Н.П.
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сухарька М.Г. -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.09.2016 ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до суду з позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати акт позапланової перевірки дотримання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зайнятість населення від 02.09.2016 № 05-20-3281/0025, виданий в.о. начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М.;
визнати протиправним та скасувати припис від 02.09.2016 № 05-20-3281/0025-0013, виданий виконуючим обов`язки начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М.;
визнати протиправним та скасувати подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих посадових осіб від 02.09.2016 № 4.1/94, видане виконуючим обов`язки начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області в м. Маріуполі Ходарєвою Л.М.
Позов ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" обґрунтувало тим, що висновки викладені в опорюваному акті перевірки та прийняті на підставі них рішення є протиправними, оскільки ОСОБА_1 була відсторонена від роботи не у зв`язку із ухиленням від навчання, інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці, як зазначено в акті позапланової перевірки, а у зв`язку із тим, що вона порушила технологічний процес роботи в електроустановках. Крім цього, позивач вказав на те, що висновки відповідачів щодо обов`язкової участі у складі комісії з перевірки знань представника профкому є помилковими, оскільки воно в процесі направлення ОСОБА_1 на позачергову перевірку знань керувалося спеціальним нормативно-правовим актом - Положенням про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об`єктів електроенергетики, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.02.2004 № 75, а не загальним нормативно правим актом у цій галузі - Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 26.01.2005 № 15 [далі - Типове положення (НПАОП 0.00-4.12-05)]. Також у позові зазначено, що вимога припису організувати навчання з охорони праці електромонтеру ОСОБА_1 є нездійсненною, оскільки з 20.02.2014 ОСОБА_1 не перебуває з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у трудових відносинах.
Щодо подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", позивач вказав на те, що вважає його незаконним, оскільки згідно із частиною другою статті 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
2. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 23.03.2017 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.09.2016 № 05-20-3281/0025-0013 про усунення ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" порушень законодавства, виданий виконуючим обов`язки начальника контролю південного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області;
в задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
3. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 12.07.2017 змінив мотивувальну частину постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 з підстав, вказаних в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанцій.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 залишив без змін.
4. 02.08.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, а провадження у справі № 805/3450/16-а - закрити.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.08.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Протоколом розподілу справи від 12.02.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А .
10. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 № 162/0/78-20 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14 ) за допомогою автоматизованої системи заміну судді Шарапи В.М. у справі.
11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Бевзенко В.М. - головуючий суддя, судді: Шевцова Н.В .
12. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 №180/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвали Верховного Суду від 29.01.2020 про самовідвід судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
13. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
14. Ухвалою судді Верховного Суду від 30.01.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. У справі, яка розглядається суди встановили, що на виконання ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.07.2016 у справі № 264/4164/16-к Головним управлінням Держпраці у Донецькій області був прийнятий наказ від 15.08.2016 № 876 про проведення позапланової перевірки позивача.
На підставі наведеного наказу було проведено позапланову перевірку додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зайнятість населення, за результатами якої складено акт від 02.09.2016 № 05-20-3281/0025, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем статті 46 КЗпП України, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженою особою допускається у разі: відмови або ухилення від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці. Також у вказаному акті перевірки зафіксовано те, що перед щорічною перевіркою знань з питань охорони праці відповідних нормативно-правових документів безпосередньо для ОСОБА_1 не було організовано відповідне спеціальне навчання; для перевірки знань їй не було надано програми спеціального навчання з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва; перевірка знань ОСОБА_1 була проведена без урахування функціональних обов`язків електромонтерів з обслуговування підстанцій; до складу комісії з проведення перевірки знань ОСОБА_1 не було залучено представника профкому або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці, чим порушено вимоги статей 13, 14, 18 Закон України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-ХІІ), пунктів 3.9, 3.10, 4.2, 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Відсторонення ОСОБА_1 від роботи у період з 01.11.2013 по 20.02.2014 на підставі розпоряджень в.о. начальника цеху мереж та підстанцій без виплати їй заробітної плати згідно із частиною четвертою статті 113 КЗпП України також свідчить про порушення статті 46 КЗпП України, так як керівництвом не було організоване спеціальне навчання ОСОБА_1 з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва, крім цього, зазначено про порушення позивачем частини першої статті 113 КЗпП України, якою передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Внаслідок виявлення порушень законодавства про працю, які були зафіксовані в акті перевірки, посадовою особо Головного управління Держпраці у Донецькій області було видано припис від 02.09.2016 № 05-20-3281/0025-0013, яким позивача зобов`язано:
1) усунути порушення вимог статті 46 КЗпП України в частині організації навчання з охорони праці електромонтера ОСОБА_1 ;
2) усунути порушення вимог частини першої статті 113 КЗпП України в частини невиплати заробітної плати електромонтеру ОСОБА_1 за час простою;
3) надати інформацію до 02.10.2016 про стан виконання заходів. Також у приписі зазначено про необхідність до 02.11.2016 інформувати інспектора праці про вжиті заходи щодо виконання припису.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою Головного управління Держпраці у Донецькій області складено подання від 02.09.2016 № 4.1/94 про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, у якому викладено прохання до генерального директора ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у вчиненні правопорушень, зазначених в акті перевірки № 05-20-3281/0025, та надати копію наказу у термін до 02.10.2016.
Також, суди встановили, що ОСОБА_1 наказом від 12.04.1983 № 71 зарахована на посаду електромонтера з обслуговування електрообладнання заводу імені Ілліча (правонаступником якого є позивач), де працювала до 20.02.2014. Під час роботи у позивача щорічно проходила навчання та перевірку знань з питань охорони праці та була допущена до виконання робіт з підвищеною небезпекою, останнє навчання з наступною перевіркою знань з питань охорони праці, технічної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки та ВТІ мало місце у 2013 році: 22 березня та 20 квітня.
Відповідно до посвідчення на право робіт з підвищеною небезпекою від 29.04.2007 ОСОБА_1 пройшла навчання та була допущена до виконання робіт з підвищеною небезпекою на діючих електроустановках.
Згідно із свідоцтвом про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій від 29.04.2008 електромонтеру з обслуговування підстанцій ОСОБА_1 присвоєний 4 розряд.
Відповідно до протоколу від 05.07.2013 № 1320 ОСОБА_1 здала кваліфікаційний іспит та була допущена до обслуговування і експлуатації вакуумних вимикачів.
Розпорядженням по цеху мереж та підстанцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 31.10.2013 №559 "Стосовно порушення Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів електромонтером підстанції №25 ОСОБА_1 " в.о. начальника цеху Пріліпіним С.В. було запропоновано позачергову перевірку знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4 та виробничо-технічної інструкції електромонтера ОСОБА_5, у зв`язку з тим, що вона не змогла правильно оцінити виробничу проблему та прийняла невірне рішення.
Від ознайомлення під підпис з цим розпорядженням ОСОБА_1 відмовилась, про що складено акт від 31.10.2013.
31.10.2013 складено акт про неявку ОСОБА_1 на перевірку знань, а 01.11.2013 акт про відмову від проходження позачергової перевірки знань.
Розпорядженням начальника цеху мереж та підстанцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" від 01.11.2013 № 568 у зв`язку з відмовою від проходження позачергової перевірки знань запропоновано відсторонити ОСОБА_1 від роботи 01.11.2013 з 18,30 год. до моменту проходження нею перевірки знань ПТЕЄП, ПБЄЄП та виробничих-технічних інструкцій, з яким остання ознайомлюватись відмовилась, про що складено акт.
04.11.2013 ОСОБА_1 звернулась до адміністрації цеху з проханням провести щодо неї позачергову перевірку знань, яка була проведена у той же день (перевірка проводилась на знання нею Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4, Правил пожежної безпеки в Україні (А01.001-004), виробничо-технічної інструкції та інструкції з охорони праці, за результатом якої ОСОБА_1 визнана такою, що вказану перевірку не пройшла, висновок комісії - не допускати ОСОБА_1 до роботи в електроустановках до повторної здачі іспиту).
Розпорядженням від 05.11.2013 № 575 запропоновано за незадовільну оцінку при проходженні позачергової перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4 та виробничо-технічної інструкції електромонтера з обслуговування підстанцій ОСОБА_1 відсторонити від роботи з 04.11.2013 до проходження позачергової перевірки знань зазначених Правил та виробничо-технічних інструкцій, оплату заробітної плати не проводити на підставі частини четвертої статті 113 КЗпП України.
Наказом ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 15.11.2013 № 62-ку "Про накладення дисциплінарних стягнень" за неналежне виконання своїх трудових обов`язків, передбачених пунктом 2.5 вкладиша до карти функціональних обов`язків, розділу 5 виробничо-технічної інстанції 227-ГЕ.635-28-2008, що знайшло своє відображення в порушенні порядку оперативних перемикань 29.10.2013, а також за порушення 31.10.2013 пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 6.1 карти функціональних обов`язків, що знайшло своє відображення у невиконанні пункту 1 розпорядження позивача від 31.10.2013 № 559 та відмови від проходження позачергової перевірки знань Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4 та виробничо-технічної інструкції електромонтеру з обслуговування підстанцій ОСОБА_1 оголошена догана та позбавлено її премії за жовтень 2013 року у розмірі 100%.
04.12.2013 була проведена позачергова перевірка знань ОСОБА_1 . Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4, Правил пожежної безпеки в Україні (А01.001-004), виробничо-технічної інструкції та інструкції з охорони праці, за результатом якої остання знов визнана такою, що вказану перевірку не пройшла (отримала незадовільний результат), висновок комісії - не допускати до роботи в електроустановках.
Розпорядженням по цеху мереж та підстанцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" від 17.12.2013 № 652 за незадовільну оцінку при проходженні повторної позачергової перевірки знань ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 18.12.2013 (після виходу із відпустки) до проходження позачергової перевірки знань на строк не менш 1 місяця; оплату заробітної плати не нараховувати на підставі частини четвертої статті 113 КЗпП України.
23.01.2014 була проведена позачергова перевірка знань вказаних правил та інструкцій, за результатом якої ОСОБА_1 знов визнана такою, що вказану перевірку не пройшла (отримала незадовільний результат).
Розпорядженням по цеху мереж та підстанцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" від 24.01.2014 № 44 за незадовільну оцінку при проходженні повторної позачергової перевірки знань ОСОБА_1 знов відсторонено від роботи з 24.01.2014; оплату заробітної плати не нараховувати на підставі частини четвертої статті 113 КЗпП України.
Наказом (розпорядженням) по цеху мереж та підстанцій ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 20.02.2014 № 371 ОСОБА_1 звільнено з посади електромонтера з обслуговування підстанції за згодою сторін за пунктом 1 статті 36 КЗпП України.
Судом першої інстанції встановлено, що фактично ОСОБА_1 була відсторонена від роботи з 04.11.2013, робочий час ОСОБА_1 у період 28.10.2013 по 01.11.2013 (нічна зміна з 28 на 29 жовтня та денна 1 листопада) позивачем був оплачений.
ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", вважаючи, що акт перевірки, припис та подання є протиправними та такими, що порушують його права звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що змістом Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об`єктів електроенергетики, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.02.2004 № 75 при перевірці знань працівників з питань технічної експлуатації не вимагається проведення обов`язкового навчання перед перевіркою знань.
При цьому суд першої інстанції вказав на те, що участь у складі комісії, яка проводить перевірку знань з питань охорони праці, представника профспілки або уповноваженої найманими представниками особи з питань охорони праці, є обов`язковою. Тому, суд першої інстанції вказав на порушення з боку позивача процедури перевірки знань з охорони праці при створенні комісії з перевірки знань ОСОБА_1, у зв`язку із чим визнав відсторонення ОСОБА_1 незаконним.
В частині що стосується вимоги припису щодо усунення позивачем порушення частини першої статті 113 КЗпП України в частині невиплати заробітної плати електромонтеру ОСОБА_1 за час простою, ОСОБА_1 було відсторонено від виконання її функціональних обов`язків, при цьому "простою" в роботі на її робочому місці не відбувалось.
Щодо вимоги оспорюваного припису про усунення порушень статті 46 КЗпП України в частині організації навчання електромонтера ОСОБА_1, суд першої інстанції задовольняючи її виходив із того, станом на час розгляду адміністративної справи, а також станом на час прийняття відповідачем спірного припису, ОСОБА_1 звільнена з посади електромонтера з обслуговування підстанцій позивача. А враховуючи, що третя вимога припису (надати інформацію до відповідача про стан виконання заходів припису) є похідною від перших двох вимог, в цій частині припис також підлягає скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позовних про визнання протиправним та скасування подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, а також позовних вимог про визнання протиправним акта перевірки, суд першої інстанції виходив із того, шо обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об`єкту порушеного права, оскільки оспорювані подання та акт не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для нього або настання негативних наслідків.
17. Суд апеляційної інстанції змінюючи мотиви ухвалення рішення суду першої інстанції, виходив із того, що висновок відповідача та суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 з 04.11.2013 по 20.02.2014 була відсторонена від роботи на підставі статті 46 КЗпП України - ухилення від перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, є помилковим, оскільки перелік випадків відсторонення працівників від роботи наведений у статті 46 КЗпП України не є вичерпним. А ОСОБА_1 була відсторонена від роботи саме у відповідності до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 N 4, відповідно до яких працівники, що порушили вимоги цих Правил, усуваються від роботи і несуть відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) згідно з чинним законодавством та не допускаються без позачергової перевірки знань до робіт в електроустановках, якщо вони припустилися порушення вимог цих Правил, а також за порушення Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, якими передбачено, що працівник, незалежно від строку проведення попередньої перевірки знань з правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, проходить позачергову перевірку знань у разі: порушення працівником вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у спірних правовідносинах позивачем не здійснювалась щорічна перевірка знань з питань охорони праці для ОСОБА_1, то помилковим є висновок відповідача про порушення позивачем вимог статей 13, 14, 18 Закону № 2694-ХІІ, пунктів 3.9, 3.10, 4.2, 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05).
Щодо вимог припису про усунення позивачем порушення частини першої статті 113 КЗпП України, суд апеляційної інстанції вказав на те, що матеріалами справи не доводиться порушення позивачем вимог частини першої статті 113 КЗпП України, а тому судом першої інстанції правомірна скасовано припис.
В частині, в якій судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився із його висновками.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивувала тим, що вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки, що оспорюється у цій справі є доказом у кримінальному провадженні, а звернення позивача з таким позовом є фактично спробою в позапроцесуальний спосіб вплинути на докази, отримані під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050800000838 від 31.03.2013, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 175, частини першої статі 364-1 Кримінального кодексу України К (далі - КК України), оскільки документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства про працю в діяльності його посадових осіб щодо відсторонення та невиплати заробітної плати ОСОБА_1, була проведена на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області.
19. У запереченнях на касаційну скаргу третьої особи, яка не здійснює самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" вказує на те, що позапланова перевірка, наслідки якої оспорюються у цій справі не є слідчою дією в рамках частини першої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки така не проводилась слідчим (прокурором), у зв`язку із чим посилання ОСОБА_1 на неналежність спору у цій справі до адміністративної юрисдикції, є помилковими.
Також позивач вказав на те, що імперативні норми Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.1998 N 4 вимагають відсторонити та не допускати до роботи працівника, який порушив вказані правила, без проведення в нього позачергової перевірки знань за правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів. При цьому, вказаними правилами не вимагається проведення позачергового навчання працівника.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги позивача, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та виходить із такого.
21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (далі - Конвенція Міжнародної організації праці) система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.
23. Пунктом "а" статті 3 вказаної Конвенції визначено, що завданнями системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.
24. Будь-які інші обов`язки, які можуть бути покладені на інспекторів праці, не повинні заважати їм ефективно виконувати їхні основні обов`язки або якимось чином завдавати шкоди авторитетові та неупередженості, які потрібні інспекторам у їхніх відносинах з роботодавцями та працівниками (частина друга статті 3 Конвенції Міжнародної організації праці).
25. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
26. Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
27. Так, відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
28. Разом з цим, у справі, яка розглядається суди встановили, що перевірка додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зайнятість населення, незгода з наслідками проведення якої стала підставою для звернення до суду з цим позовом, проводилась посадової особою Головного управління Держпраці у Донецькій області на виконання ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.07.2016 у справі № 264/4164/16-к, із змісту якої видно, що слідчий суддя надав дозвіл прокурору Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Нуждіну С.В. на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про працю в діяльності посадових осіб ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" при відсторонені від роботи та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1, яку доручено провести з 22.08.2016 Головному управлінню Держпраці у Донецькій області за період з 28.10.2013 по 20.02.2014.
Посадовим особам Головного управління Держпраці у Донецькій області під час документальної позапланової перевірки доручено перевірити наступні питання:
дотримання вимог законодавства про працю в частини усунення, переведення відсторонення від посади електромонтера цеху № 635 мереж підстанції ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ОСОБА_1 за період з 01.10.2013 по 01.03.2014;
дотримання вимог законодавства про працю щодо своєчасності та повноти виплати заробітної плати, дотримання строків встановлених законодавством та колективним договором відносно електромонтера цеху № 635 мереж підстанції ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ОСОБА_1 за період з 01.10.2013 по 01.03.2014;