ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 812/315/16
адміністративне провадження № К/9901/41343/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (головуючий суддя - Шембелян В.С.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Геращенко І.В., судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.)
у справі №812/315/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області
про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "Кларіант Україна") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 1, контролюючий орган, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач 2, Управління ДКС у м. Сєвєродонецьку) про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що право Товариства на бюджетне відшкодування підтверджене контролюючим органом за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки. Також вказує, що всупереч вимогам Податкового кодексу України, відповідач у встановлений законом строк не подав розпоряднику бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Товариству з бюджету.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку, що полягає у ненаданні, всупереч вимогам п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, у п`ятиденний термін після закінчення перевірки показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року № 9273785709 від 20.01.2016 органу державного казначейства висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Кларіант Україна";
- зобов`язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку виконати вимоги п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновок щодо бюджетного відшкодування ТОВ "Кларіант Україна" узгодженої контролюючим органом суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2015 року на підставі податкової декларації № 9273785709 від 20.01.2016;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сєвєродонецьку на користь ТОВ "Кларіант Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 756 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки порушень щодо заявленого Товариством до бюджетного відшкодування податку на додану вартість не встановлено. За таких обставин, наявна протиправна бездіяльність відповідача 1, що полягає у ненаданні органу державного казначейства у встановлений Податковим кодексом України п`ятиденний термін після закінчення перевірки висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Кларіант Україна".
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність законних підстав для відшкодування Товариству заявлених ним сум ПДВ з огляду на те, що узагальнена інформація щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ щодо позивача на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходила.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що повачем 20 січня 2016 року в порядку та формі, що передбачені пунктом 201.15 статті 201 розділу Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту (а.с. 14-26).
Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2015 року у сумі 1 627 956,00 грн.
За результатами камеральної перевірки контролюючим органом складений висновок від 12 лютого 2016 року № 245/12-14-15-03/14-31337612 про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кларіант Україна" (а.с.124).
У період 17.02.2016 по 19.02.2016 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2015 року, за результатами якої складено довідку від 24 лютого 2016 року № 312/12-14-12-02/20-31337612, згідно з висновками якої порушень щодо заявленої позивачем до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суми ПДВ у розмірі 1 627 956 грн не встановлено (а.с.112-115).
Станом на час розгляду справи бюджетне відшкодування за грудень 2015 року Товариству не відшкодоване.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.