ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 452/2175/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18459/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ЛВ Лімітед"
на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2016 (суддя Галин В.П.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 (колегія у складі суддів Пліша М.А., Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.)
у справі №452/2175/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Л В Лімітед"
до Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Л В Лімітед" звернулося до суду з позовом до Бісковицької сільської ради, у якому просило:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо надання висновку про відмову у реєстрації договорів оренди від 26.02.2016 №02-09/100, які Товариство уклало з власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай);
- зобов`язати Бісковицьку сільську раду здійснити реєстрацію 113 договорів оренди землі.
2. Постановою Самбірського районного суду Львівської області від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, відмовлено у задоволенні позову.
3. ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Самбірського районного суду Львівської області від 12.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2017 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агро ЛВ Лімітед".
5. У зв`язку із припиненням діяльності Вищого адміністративного суду України справу було передано на розгляд до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Протягом 01.01.2015 - 31.12.2015 ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" уклало договори оренди з власниками сертифікатів на право на земельні частки (паї), що знаходяться на території П`яновицької сільської ради Самбірського району Львівської області.
7. 12.02.2016 ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" подало до Бісковицької сільської ради документи для державної реєстрації права оренди на середню земельну частку (пай) за переліком договорів, укладених з власниками 113 земельних ділянок (паїв).
8. 25.02.2016 позивач звернувся до Бісковицької сільської ради з листом від 23.02.2016 №1004, у якому повторно просив зареєструвати договори оренди або надати аргументований висновок про відмову в реєстрації.
9. 26.02.2016 сільський голова Бісковицької сільської ради у листі №02-09/100 зазначив, що не може зареєструвати договори оренди земельної частки (паю) за сертифікатами в с. П`яновичі і Лановичі, що 12.02.2016 були передані для реєстрації до сільської ради в кількості 113 штук, оскільки договори оренди не оформлені належним чином. Крім того, вказав на те, що у позивача було достатньо часу для реєстрації до 25.10.2015 у П`яновицькій сільській раді укладених протягом 01.01.2015 - 01.06.2015 з жителями сіл П`яновичі і Лановичі договорів оренди (до припинення сільської ради).
10. Цього ж дня відповідач повернув позивачу подані для реєстрації договори оренди.
11. 04.04.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №4063, у якому просив зареєструвати договори оренди в кількості 113 штук, що надавалися 18.02.2016 до сільської ради за переліком.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" посилалося на те, що відповідач належно не аргументував відмову у реєстрації договорів оренди, зазначив про їх неналежне оформлення, не вказавши конкретні недоліки поданих договорів.
П`яновицька сільська рада відповідно до рішення Бісковицької сілької ради від 07.08.2015 №837 увійшла до складу об`єднаної Бісковицької територіальної громади з центром в селі Бісковичі, яка як правонаступник зобов`язана здійснювати повноваження та виконувати обов`язки, що належали П`яновицькій сільській раді, зокрема здійснювати реєстрацію договорів оренди земельних часток (паїв), які розташовані в межах об`єднаної територіальної громади.
Чинним законодавством не встановлено строків для реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що причиною повернення позивачу без реєстрації договорів оренди, зокрема є те, що такі договори оренди стосувалися землі, а не земельної частки (паю); у договорах зазначено дати, які не відповідають датам їх укладення; позивачем подано незавірені копії сертифікатів на середню земельну частку (пай); а договори оренди не відповідають Типовому договору оренди земельної частки (паю), затвердженому наказом Держкомзему України від 17.01.2000 №5. Крім того, ці договори мали подаватися орендодавцями.
Відмова відповідача у реєстрації договорів оренди слугувала підставою для переоформлення позивачем договорів та їх повторній подачі для реєстрації.
14. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що пакет документів, який подавався позивачем для реєстрації договорів оренди, не відповідав Порядку реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000, оскільки не містив звернення від орендодавця (ів) про реєстрацію договору (ів) оренди та сертифікатів на право на земельну частку (пай).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у касаційній скарзі наводить такі доводи:
А) суди попередніх інстанцій належно не дослідили матеріали справи, зокрема заяви від фізичних-осіб орендодавців, якими орендар був уповноважений виконати процедури, необхідні для реєстрації договорів оренди; договори оренди містять усі істотні умови, передбачені Типовим договором оренди земельної частки (паю), затвердженим наказом Держкомзему України від 17.01.2000 №5;