ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 810/290/17
адміністративне провадження № К/9901/35338/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розглялд касаційної скарги Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (головуючий суддя- Харченко С.В.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Горяйнов А.М., Парінов А.Б.)
у справі №810/290/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ"
до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області
про стягнення пені,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 1, Броварська ОДПІ), Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - відповідач 2, Броварське управління ДКС) про стягнення пені.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про наявність правових підстав для стягнення на його користь сум пені у розмірі 2 727 839,09 грн, нарахованої на своєчасно невідшкодовану позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що набула статусу податкового боргу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодуванню податку на додану вартість за липень та вересень 2014 року пеню за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 у загальному розмірі 2 722 153,61 грн;
- стягнуто з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 40 920,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування не оспорювалось відповідачем 1 та підтверджується судовим рішенням у справі за №810/4997/15, що набрало законної сили. Також суди зазначили, що невідшкодована позивачем сума податку на додану вартість у розмірі 9 722 495,00 грн набула статусу бюджетної заборгованості, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 у розмірі 2 722 153,61 грн за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9 722 495,00 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
27 жовтня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача 1.
07 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими відповідача 1 у період з 16.12.2014 по 19.12.2014 на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та вересень 2014 року, за результатами якої складено довідку від 19.12.2014 за № 31/10-06-15-01-09/31829270.
За результатами перевірки порушень при відображенні позивачем в уточнюючому розрахунку за липень 2014 року та податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року бюджетного відшкодування у загальному розмірі 9 722 495,00 грн не встановлено.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України ) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно із п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України).
Згідно із п. 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 статті 200 ПК України).
Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.