ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4050/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авісто"
1) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 (суддя Ярмак О. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (головуючий суддя Попікова О. В., судді Корсак В. А., Пашкіна С. А.)
2) і на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 (суддя Ярмак О. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (головуючий суддя Попікова О. В., судді Корсак В. А., Пашкіна С. А.)
у справі № 910/4050/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Байнер Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"
про стягнення 42 801 340 грн
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"
про стягнення 17 083,92 грн
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авісто"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна"
про стягнення 48 343 976,24 грн
(у судовому засіданні взяли участь представники відповідача Гук Р. А, Волков О. Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Байнер Груп" (далі ТОВ "Байнер Груп") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" (далі ТОВ "Санофі-Авентіс Україна") про стягнення 42 801 340,00 грн заборгованості за договором про надання послуг № СА-1357 від 17.01.2012 (далі договір від 17.01.2012).
2. Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" свої зобов`язання за договором від 17.01.2012 належним чином не виконало, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, право вимоги якої перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" (далі ТОВ "Хоса-Плекс Україна") до ТОВ "Байнер Груп" на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 21.02.2017 № 21-02/17.
3. ТОВ "Хоса-Плекс Україна" також звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 17 083,92 грн заборгованості за договором від 17.01.2012, зокрема, за актом приймання-передачі від 27.03.2015 № 26.
4. 27.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "ФК "Авісто" про стягнення з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" 48 343 976,24 грн, з яких 32 198 736,06 грн основний борг, 6 736 152,00 грн пеня, 7 405 709,29 грн інфляційні втрати, 2 003 378,89 грн - 3 % річних.
5. ТОВ "ФК "Авісто" стверджує, що на виконання умов договору від 17.01.2012 ТОВ "Хоса-Плекс Україна" було надано ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" послуги у період з 23.03.2015 по 27.03.2015 загальною вартістю 32 215 819,98 грн, що підтверджується підписаними (за допомогою факсиміле зі сторони ТОВ "Санофі-Авентіс Україна") представниками та скріпленими печатками сторін цього договору актами приймання-передачі наданих послуг. ТОВ "Хоса-Плекс Україна" направило на адресу ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" вказані акти приймання-передачі, а також рахунки-фактури до них для оплати послуг за цими актами приймання-передачі наданих послуг. Їх отримання ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" підтверджує у листі від 28.04.2015 № 7039.
6. Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" не оплатило отримані у березні 2015 року послуги за договором від 17.01.2012, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, право вимоги на стягнення якої перейшло від ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "ФК "Авісто" згідно з договором факторингу від 25.04.2017 № 1 (далі - договір факторингу № 1) з моменту укладення цього договору та письмового повідомлення його стороною ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про відступлення права грошової вимоги.
Первісний розгляд справи
7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, у задоволенні позову ТОВ "Байнер Груп" відмовлено. Позов ТОВ "Хоса-Плекс Україна" задоволено, стягнуто з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "Хоса-Плекс Україна" 17 083,92 грн заборгованості. Позов ТОВ "ФК "Авісто" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "ФК "Авісто" 32 198 736,06 грн заборгованості, 7 405 709,29 грн інфляційних втрат, 2 003 378,89 грн 3% річних. В іншій частині позову ТОВ "ФК "Авісто" відмовлено.
8. Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 910/4050/17 в частині вирішення позову ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 17 083,92 грн та позову ТОВ "ФК "Авісто" до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення 48 343 976,24 грн і розподіл судового збору скасовані, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішення по суті спору
9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 (повний текст складено 24.12.2019) в задоволенні позову ТОВ "ФК "Авісто" відмовлено, на ТОВ "ФК "Авісто" покладені витрати по сплаті судового збору за розгляд його позову судом першої інстанції, вирішено стягнути з ТОВ "ФК "Авісто" на користь ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" судові збори за розгляд апеляційної та касаційної скарг на позов ТОВ "ФК "Авісто", вирішено стягнути з ТОВ "ФК "Авісто" на користь ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" 41 814 383,12 грн в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17.
10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Верховний Суд у своїй постанові від 19.04.2018, передаючи на новий розгляд справу № 910/4050/17 в частині позовів зазначених третіх осіб, вказав, що при новому розгляді цієї справи слід: належним чином дослідити, чи узгоджено сторонами (шляхом укладення угоди) відповідно до вимог частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України від (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України) використання факсимільного відтворення підпису; чи були укладенні між сторонами договору від 17.01.2012 Додаткові угоди № 4 та № 5 до цього договору, чи були прийнятті відповідачем на підставі цього договору послуги за актами приймання-передачі послуг № 5, № 6, № 7 від 23.03.2015, № 8, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15 від 26.03.2015, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 24, № 25, № 26 від 27.03.2015 (далі - Акти до договору від 17.01.2012); надати належну оцінку всім доказам у справі, а також при необхідності обговорити питання про призначення у справі необхідних судових експертиз документів, підписання яких заперечує відповідач і на підставі яких з нього стягнута заборгованість, та належним чином встановити чи виник у відповідача обов`язку з оплати вказаних у зазначених актах послуг. Висновки Верховного Суду, у зв`язку з якими скасовано попередні судові рішення у цій справі в зазначеній частині, та ці вказівки враховуються судом першої інстанції як обов`язкові при новому розгляді справи у зазначеній частині відповідно до частини п`ятої статті 310 та частини першої статті 316 ГПК України.
11. Відповідач у своїх поясненнях неодноразово наголошував на тому, що дія договору від 17.01.2012 ним не пролонгувалась до 31.12.2015 згідно з додатковою угодою № 5 від 05.09.2014 (далі - Додаткова угода № 5) та зазначені ТОВ "ФК "Авісто" акти приймання-передачі наданих послуг ним не укладались та не підписувались, оскільки сторонами договору від 17.01.2012 не було узгоджено використання факсимільного підпису. В цьому питанні відповідач посилається на пояснення Генерального директора ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" (в період з 21.11.2008 до 29.02.2016) п. Шоера, заяву свідка від 21.06.2018, висновки експертного дослідження № 8-4/27 від 11.09.2017, висновок експерта № 8-4/1034 від 24.05.2018, виконані та надані на замовлення відповідача, які свідчать про високу ймовірність підробки Додаткової угоди № 5, зазначає про необхідність проведення експертизи підписів з витребуванням оригіналів.
12. З метою виконання зазначених вказівок Верховного Суду судом першої інстанції за клопотанням відповідача було неодноразово витребувано у ТОВ "ФК "Авісто" відповідно до статті 81 ГПК України оригінали додаткової угоди № 4 від 13.07.2014 (далі - Додаткова угода № 4) та Додаткової угоди № 5 до договору від 17.01.2012 та Актів до договору від 17.01.2012. Також зобов`язано ТОВ "Хоса-Плекс Україна" в порядку статті 74 ГПК України надати докази вчинення дій або наявності подій, зокрема щодо підписання Додаткової угоди № 5 та Актів до договору від 17.01.2012 особисто уповноваженими представниками ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна". Але ці вимоги не були виконані. Майже через рік після призначення розгляду цієї справи по суті ТОВ "ФК "Авісто" надало пояснення про неможливість виконання відповідної вимоги суду першої інстанції через втрату оригіналів відповідних запитуваних судом першої інстанції документів.
13. Отже, 15.07.2019 адвокатом ТОВ "ФК "Авісто" з власної необережності були втрачені саме ті документи, проти яких заперечує відповідач, які витребовувались судом та не були надані суду ТОВ "ФК "Авісто". За таких обставин суд був позбавлений можливості вирішити питання призначення судових експертиз за клопотаннями відповідача та самого ТОВ "ФК "Авісто".
14. Посилання представника ТОВ "ФК "Авісто" в судовому засіданні на огляд та засвідчення копій Додаткової угоди № 5 та спірних Актів до договору від 17.01.2012 суддею апеляційної інстанції при попередньому апеляційному перегляді справи судом першої інстанції не приймаються в якості доказів доведеності укладення та підписання цих документів, враховуючи що Верховний Суд скасував попередню постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у цій справі в частині позовів третіх осіб. Отже, тому ТОВ "ФК "Авісто" не звільняється від необхідності виконання вимог суду та обов`язку доказування своїх доводів в розумінні статті 74 ГПК України.
15. З урахуванням статей 207 та 208 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання ТОВ "ФК "Авісто" на вчинення конклюдентних дій, що всі акти приймання-передачі послуг до договору від 17.01.2012 у період 2012-2014 років постійно підписувались за допомогою факсиміле підпису Генерального директора ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" Шоера Ж. П., після чого оплачувались, є безпідставним, оскільки вказані дії стосувались інших актів, які були узгоджені відповідачем та оплачені і не можуть підтверджувати факт прийняття послуг ним за березень 2015 року. Існування усталеної практики між відповідачем та ТОВ "Хоса-Плекс Україна" щодо використання відповідного факсиміле, без дотримання вимог частини третьої статті 207 ЦК України, якою визначено порядок його використання, не впливає на вирішення питання щодо правомірності його використання у випадках, коли інша сторона заперечує юридичну силу підписаного таким чином документу.
16. З урахуванням частини другої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини другої статті 87 ГПК України факт укладення господарського договору не може підтверджуватись показаннями свідка, заява свідка не замінює первинних документів щодо виконання договору.
17. Посилання ТОВ "ФК "Авісто" на лист ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" від 28.04.2015 № 7039 на адресу ТОВ "Хоса-Плекс Україна" як на доказ замовлення та виконання послуг ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" в березні 2015 року є безпідставним, оскільки в цьому листі викладені заперечення ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" стосовно отриманого 23.04.2015 пакету документів.
18. Отже, при новому розгляді справи суду першої інстанції не надано належних доказів укладення та підписання відповідачем Додаткової угоди № 5, прийняття відповідачем наданих ТОВ "Хоса-Плекс Україна" послуг та підписання відповідачем Актів до договору від 17.01.2012.
19. Враховуючи зазначене, суд першої інстанцій дійшов висновків, що Додаткова угода № 5 між ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" не укладалась, а відтак дія договору від 17.01.2012 на 2015 рік не була продовжена, послуги відповідачу в березні 2015 не надавались, тому обов`язок ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" з оплати ТОВ "Хоса-Плекс Україна" цих заявлених ним послуг був відсутній.
20. Враховуючи відсутність обов`язку ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" з оплати спірних послуг, суд першої інстанції також дійшов висновку про безпідставність стягнення з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" пені відповідно до умов договору від 17.01.2012 та застосування до відповідача наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.
21. Враховуючи умови договору факторингу № 1, частину першу статті 514, частину другу статті 1081 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку, що в момент укладення договору факторингу № 1 не існувало жодних грошових вимог до відповідача і ТОВ "Хоса-Плекс Україна" не могло передати ТОВ "ФК "Авісто" зазначене право вимоги до відповідача за договором від 17.01.2012, а сама відповідна вимога є недійсною в силу того, що в момент укладення договору факторингу № 1 ТОВ "Хоса-Плекс Україна" були відомі обставини, внаслідок яких ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" має право не виконувати передану вимогу.
Додаткове рішення
22. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 частково задоволена заява ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" у справі № 910/4050/17: 1) вирішено стягнути з ТОВ "ФК "Авісто" на користь ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 184 979,95 грн; 2) в іншій частині вимог заяви ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" відмовити.
23. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням пункту 4 частини першої статті 1, статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон про адвокатуру), частин першої-другої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України аналіз статей 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, встановлених обставин справи та оцінки наданих відповідачем належних та допустимих доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/4050/17 в частині позову ТОВ "ФК "Авісто" до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" в їх сукупності, враховуючи доводи ТОВ "ФК "Авісто", дають підстави для висновку про те, що відповідна вимога ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" підлягає частковому задоволенню у сумі 1 184 979,95 грн.
24. Зокрема суд першої інстанції дослідив копію договору про надання юридичних послуг від 25.01.2017 № 30/2017, укладеного між ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АНТЕ" (далі договір про надання юридичних послуг від 25.01.2017 та ТОВ "ЮФ "АНТЕ" відповідно), довіреності відповідача на представників, звіти затраченого часу на надання послуг відповідачу, акти наданих відповідачу послуг, рахунки на оплату цих послуг, платіжні доручення про відповідну оплату, копію договору про надання юридичних послуг від 31.03.2015 № СА-22545/1, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" (далі - АО "Арцінгер") та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна", відповідні рахунки-фактури, акти на надання юридичних послуг.
25. Разом з тим, дослідивши обставини справи та надані докази суд першої інстанції вважає спростованими заперечення ТОВ "ФК "Авісто" щодо неспіврозмірності суми покладення на нього витрат на професійну правову допомогу та відповідної наявності підстав для зменшення розміру цих витрат до суми у 100 000,00 грн.
26. При цьому, суд першої інстанції враховує, що заявлені ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" витрати на професійну правничу допомогу були понесені у зв`язку із розглядом трьох позовів у даній справі, в яких ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" виступало відповідачем, а заявлена сума у 509 233,20 грн витрат відповідача за договором про надання юридичних послуг від 31.03.2015 № СА-22545/1, укладеного між АО "Арцінгер" та відповідачем не підтверджена обґрунтуванням необхідності їх надання.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постанова по суті спору
27. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (повний текст складено 09.06.2020) апеляційна скарга ТОВ "ФК "Авісто" залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 без змін.
28. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, здійснюючи новий розгляд справи в частині позову ТОВ "ФК "Авісто" до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна", врахував висновки та вказівки Верховного Суду, викладені ним у його постанові від 19.04.2018 у справі № 910/4050/17. Апеляційний суд не знайшов помилок у встановленні судом першої інстанції обставин справи та погодився з висновками суду першої інстанції, в тому числі з неможливістю для суду першої інстанції вирішення питання призначення у даній справі судових експертиз стосовно підписання зазначених спірних документів, оскільки їх оригінали суду першої інстанції ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "ФК "Авісто" надані не були, а були втрачені представником ТОВ "ФК "Авісто", встановив, що доводи ТОВ "ФК "Авісто" щодо наявності підстав для висновку щодо доведеності вимог до ТОВ "Санофі -Авентіс Україна" визнаються непереконливими.
29. Додатково апеляційний суд зазначив, що в силу принципу змагальності, передбаченого ГПК України, саме позивач має довести наявність заборгованості відповідача за надані послуги за договором від 17.01.2012 на суму 32 198 736,06 грн, а перекладання цього обов`язку на відповідача нівелює застосування принципу змагальності. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18. При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17.
30. Доводи ТОВ "ФК "Авісто" щодо преюдиційності факту укладання Додаткової угоди № 5, апеляційний суд з урахуванням статті 75 ГПК України вважає помилковими з огляду на те, що Господарським судом міста Києва при розгляді справи № 910/5052/19 надавалась оцінка вимогам щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 21.02.2017 № 21-02/17, укладеного між ТОВ "Хоса-Плекс Україна" до ТОВ "Байнер Груп", а правовідносини ТОВ "Хоса-Плекс Україна" та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" щодо укладання Додаткової угоди № 5 та її виконання не були предметом розгляду та не досліджувались судом під час розгляду справи № 910/5052/19, а тому це рішення не має преюдиційного значення для розгляду цієї справи № 910/4050/17.
31. У відповідності зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції прийняв та дослідив додаткові докази, які не подавалися з поважних причин до суду першої інстанції: копію листа та відповіді Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві) від 12.05.2020, роздруківки податкових накладних № 1 від 23.03.2015, №№1-8 від 20.04.2015, №№ 1-16 від 17.04.2020 ТОВ "Хоса-Плекс Україна".
32. З урахуванням пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI апеляційний суд встановив, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Сама по собі роздруківка податкових накладних ТОВ "Хоса-Плекс Україна" від 23.03.2015 № 1, від 20.04.2015 №№ 1-8, від 17.04.2020 №№ 1-16 за відсутності квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не доводить, що складені ТОВ "Хоса-Плекс Україна" податкові накладні прийняті контрагентом ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" та задекларовані останнім суми ПДВ за послуги згідно оспорюваних актів приймання-передачі. При цьому в залучених податкових накладних міститься посилання на договір про надання послуг від 17.01.2012 № SA-1357, що ускладнює його достеменне ідентифікування. Враховуючи це, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про непідтвердження отримання відповідачем послуг за спірними Актами до договору від 17.01.2012.
33. Суд апеляційної інстанції також дослідив доводи ТОВ "ФК "Авісто" щодо вимоги про скасування рішення суду першої інстанції щодо обставин, які свідчать, на думку ТОВ "ФК "Авісто", про наявність підстав для відводу судді Ярмак О. М., який був заявлений ТОВ "ФК "Авісто" та не був задоволений, зокрема неможливості подання експертного висновку у суді першої інстанції та неправомірності залишення без розгляду заяви ТОВ "ФК "Авісто" про поновлення процесуального строку для подання доказів.
34. Апеляційний суд, вивчивши процесуальні дії суду першої інстанції (зокрема протоколи судових засідань) з урахуванням статей 13, 42 та 43 ГПК України, правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 905/945/18 щодо зловживання процесуальним правом, окремої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) не знайшов підтвердження обґрунтованих підстав для відводу судді суду першої інстанції та погодився з висновками суду першої інстанції, що доводи ТОВ "ФК "Авісто" про відвід судді Ярмак О. М. є завідомо необґрунтованими та направленими на затягування судового процесу, що є зловживання процесуальними правами ТОВ "ФК "Авісто" відповідно до пункту 2 частини другої статті 43 ГПК України.
35. Додатково суд апеляційної інстанції послався на практику ЄСПЛ стосовно того, що обґрунтованість рішення суду не може трактуватись як обов`язок суду дати детальну оцінку буквально кожному заявленому аргументу сторін. Суд має визначити розумну міру такої оцінки, яка не ставить під сумнів обґрунтованість його рішення. Тому всі інші аргументи ТОВ "ФК "Авісто" апеляційний суд відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, та не підтверджуються наявними матеріалами цієї справи.
Постанова щодо додаткового рішення
36. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 (повний текст складено 09.06.2020) апеляційна скарга ТОВ "ФК "Авісто" залишена без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 без змін.
37. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що перевіривши встановлені судом першої інстанції обставини справи, дослідивши доводи сторін спору, враховуючи статті 124, 126, 129 ГПК України, статтю 1 частину першу статті 26 Закону про адвокатуру суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.
38. Апеляційний суд проаналізував додані до поданої до суду першої інстанції 22.12.2018 заяви ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" документи, та встановив, що вони охоплюють період надання послуг ТОВ "Санофі-Авентіс України" з квітня 2017 року по грудень 2018 року. Апеляційний суд, здійснивши власний перерахунок відповідно до вказаних документів прийшов до висновку про правильність представленого ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, без включення до цієї суми витрат на допомогу, яка надавалася іншими особами не адвокатами при підготовці документів, скарг, та вчиненні інших дій, пов`язаних із розглядом справи № 910/4050/17, оскільки стаття 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу відносить лише допомогу адвокатів.
39. ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" належним чином виконало вимоги частини восьмої статті 129 ГПК України, подавши 19.12.2019 до суду першої інстанції заяву про наміри подати докази щодо розміру судових витрат після ухвалення рішення та протягом п`яти днів з дня винесення судом першої інстанції рішення по суті цієї справи подавши 23.12.2019 заяву щодо додаткових витрат на правничу допомогу, до якої додало належні докази наявності таких витрат.
40. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши документи, додані до поданої ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" суду першої інстанції 23.12.2019 заяви, встановив з урахуванням додаткових угод № 7 та № 8 до договору про надання юридичних послуг від 25.01.2017, якими зокрема, продовжено строк дії цього договору до 31.12.2019 та змінено вартість години роботи юристів на 5 200,00 грн за годину, що вони підтверджують та охоплюють період надання ТОВ "Санофі-Авентіс України" юридичних послуг ТОВ "ЮФ "Анте" з січня 2019 року по грудень 2019 року.
41. Разом з тим, апеляційний суд, перевіривши матеріали справи, встановив що серед них містяться документи, які підтверджують повноваження адвокатів Гука А. Р. та Сторонського Р. Я. на вчинення ними дій як адвокатів від імені ТОВ "Санофі-Авентіс Україна".
42. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" дотримано вимоги частини третьої статті 126 ГПК України щодо подання до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та здійснених ТОВ "ЮФ "Анте" витрат, необхідних для надання правничої допомоги, так само, як і надано достатньо доказів на підтвердження повноважень у адвокатів Гука А. Р. та Сторонського Р. Я. на представництво інтересів ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" при розгляді справи № 910/4050/17.
43. Судом апеляційної інстанції також враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 щодо критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
44. Апеляційний господарський суд, врахувавши: надані ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" документи на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу; співмірність суми позову ТОВ "ФК "Авісто" та розміру витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення ТОВ "Санофі-Авентіс Україна"; складність справи №910/4050/17; факт того, що понесені ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" витрати на правничу допомогу були понесені ним у зв`язку із розглядом позовів у даній справі, в яких ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" виступало відповідачем; заяву ТОВ "ФК "Авісто" про зменшення судових витрат, погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" та стягнення з ТОВ "ФК "Авісто" витрат на правничу допомогу у сумі 1 184 979,95 грн., зі зменшенням заявленої до стягнення суми, більше ніж на 50 відсотків (51,36 %).
45. Стосовно доводів ТОВ "ФК "Авісто" про безпідставне включення до звітів підготовку правових висновків, фіналізацію правових висновків тощо, колегія суддів зазначає, що ГПК України не містить переліку конкретних видів правових послуг, що надають адвокати і які компенсуються за рахунок іншої сторони. Виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
46. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ТОВ "ФК "Авісто" не повинно відшкодовувати ТОВ "Санофі-Авентіс України" витрати на правничу допомогу, понесені останнім до 03.05.2017, оскільки саме з цієї дати ТОВ "ФК "Авісто" набуло статусу сторони у цій справі, апеляційний суд зазначає, що заявлені до стягнення витрати ТОВ "Санофі-Авентіс України" на правничу допомогу зменшені судом більше ніж на 50 відсотків від заявленої суми, і до стягнутої суми витрат не включені витрати, понесені ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" до 03.05.2017.
47. ТОВ "ФК "Авісто" не наведено підстав, передбачених частиною другою статті 202 ГПК України, які зобов`язували б суд першої інстанції відкладати розгляд справи в межах питання відшкодування судових витрат ТОВ "Санофі-Авентіс України". Більше того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу судового засідання від 24.12.2019 та оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, в судовому засіданні 24.12.2019 був присутній представник ТОВ "ФК "Авісто" адвокат Спектор А. С., який надавав пояснення щодо заяви ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про розподіл судових витрат, а також подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Тобто, апеляційний суд не вбачає порушення судом першої інстанції прав скаржника щодо участі у судовому засіданні, наданні усних та письмових пояснень та клопотань. Більш того, судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на правничу допомогу, було враховано відповідне клопотання ТОВ "ФК "Авісто" про їх зменшення з урахуванням суми позову ТОВ "ФК "Авісто" та розміру фактичних витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ "Санофі-Авентіс Україна".
48. Апеляційний суд не погодився з доводами ТОВ "ФК "Авісто" про необхідність скасування оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції через порушення судом першої інстанції статті 80 ГПК України. Апеляційний суд встановив, що ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" дотримано умови частини восьмої статті 129 ГПК України щодо вчасного подання доказів на доведення понесення відповідачем судових витрат.
49. Додатково суд апеляційної інстанції послався на практику ЄСПЛ стосовно того, що обґрунтованість рішення суду не може трактуватись як обов`язок суду дати детальну оцінку буквально кожному заявленому аргументу сторін. Суд має визначити розумну міру такої оцінки, яка не ставить під сумнів обґрунтованість його рішення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Касаційна скарга на судові рішення по суті спору
50. 30.06.2020 ТОВ "ФК "Авісто" надіслало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 910/4050/17, вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.
51. У зазначеній касаційній скарзі ТОВ "ФК "Авісто" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ФК "Авісто" та стягнути з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "ФК "Авісто" заборгованість у сумі 32 198 736,06 грн, інфляційні витрати у сумі 7 405 709,29 грн, 3 % у сумі 2 003 378,89 грн, також стягнути з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "ФК "Авісто" витрати по судовому збору, сплаченому ТОВ "ФК "Авісто" за розгляд справи № 910/4050/17 з урахуванням вирішення справи у касаційній та апеляційній інстанціях.
Касаційна скарга на судові рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
52. 30.06.2020 ТОВ "ФК "Авісто" надало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 910/4050/17, вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.