ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/10440/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 (суддя Турчин С. О.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 (головуючий суддя Іоннікова І. А., судді Тарасенко К. В., Михальська Ю. Б.)
за заявою Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
про забезпечення позову
у справі № 910/10440/19
за позовом Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані"
про скасування запису та відновлення реєстрації права власності
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс", в якому просив суд (у редакції заяви про зміну предмету позову):
- скасувати запис № 23311264 від 10.11.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс", внесений Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем.
- відновити реєстрацію (зареєструвати) права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1 за Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (код ЄДРПОУ: 30373644) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 21752426, виданого 16.05.2014, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві.
2. Позивач стверджує, що рішення державного реєстратора від 10.11.2017 є протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації, а саме: статей 10, 16, 18, 22, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 7, 10, 12, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, ст.35, 37 Закону України "Про іпотеку".
3. 28.02.2020 позивачем до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000).
4. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що предметом спору у даній справі є скасування запису про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс", а також відновлення реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна".
5. За твердженням позивача, відносно спірного об`єкту нерухомого майна як відповідач, так і треті особи вчиняють протиправні дії, направленні на його подальше відчуження, маючи на меті істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення та/або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача щодо відновлення права власності на спірне нерухоме майно. Позивач посилався на те, що йому стало відомо про те, що 18.02.2020 право власності на нерухоме майно, щодо якого існує спір у даній справі, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтея Компані".
Короткий зміст судових рішень
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 заяву Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо будівлі літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 362161380000).
7. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було підтверджено наявність обґрунтованих підстав, які свідчать про те, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення у подальшому при вирішенні даної справи по суті. Також місцевим господарським судом зазначено, що подальше відчуження спірного нерухомого майна та внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо особи власника може призвести до неефективності обраного позивачем способу судового захисту.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду мста Києва від 02.03.2020 у справі №910/10440/19.
9. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
10. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що позовні вимоги є немайновими, вони безпосередньо пов`язані з правом власності на нерухоме майно, яке належало позивачу до перереєстрації та зміни власника щодо спірного об`єкту нерухомого майна, місцевий господарський суд правомірно застосував заходи забезпечення позову в даній справі, оскільки саме оспорюваний вчинений запис № 23311264 державним реєстратором про право власності відповідача на спірний об`єкт нерухомого майна, призвів до перереєстрації прав на нерухоме майно з позивача на відповідача.
11. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи наявність у матеріалах оскарження інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту якої вбачається, що за третьою особою зареєстроване спірне нерухоме майно, даний захід забезпечення позову необхідний з метою недопущення подальшої передачі прав на це майно іншим особам у будь-який спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № 910/10440/19.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
14. Відповідач зазначає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень зроблені взаємовиключні суперечливі висновки щодо предмету та характеру позовних вимог, також місцевим та апеляційним господарським судом не встановлено зв`язку між вжитими заходами забезпечення та предметом позовних вимог. Оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій забезпечено непідвідомчі господарському суду вимоги, які на його думку, є неефективним та невстановленим способом захисту неволодіючої спірною будівлею особи (позивача), яка вважає себе її власником.
15. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19 у аналогічній справі, а також не враховано правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 908/1941/17, від 15.04.2020 у справі № 916/3147/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19 та у постановах Верховного Суду України від 26.08.2003 у справі № 18/236, від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14.
16. Окрім того, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій вжито заходи забезпечення позову за вимогою про скасування повторного реєстраційного запису від 10.11.2017, хоча право власності відповідача виникло 12.10.2017.
Позиція інших учасників справи
17. Учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
18. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
19. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
20. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) (стаття 137 ГПК України).
21. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
22. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
23. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
24. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.