1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 34/557-35/414

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід Банк" Караченцева Артема Юрійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2020

у справі № 34/557-35/414

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква";

4) Малого приватного підприємства "Ольвія";

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватра-Тер";

6) Спільного українсько - англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль - Інвест";

7) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-М";

8) Публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт - Мукачево";

9) Великоберезнянська районна державна адміністрація Закарпатської області (Великоберезнянська райдержадміністрація);

10) ОСОБА_1 ;

11) ОСОБА_2 ;

12) ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 205 128 100, 12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва із клопотанням, в якому просило суд замінити сторону виконавчого провадження в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 на ОСОБА_1, Великоберезнянську районну державну адміністрацію Закарпатської області, ТОВ "ВАТРА-ТЕР", ТОВ "АТП-М", ТОВ "АТІКВА", ОСОБА_2, ОСОБА_3 ; поновити строк для пред`явлення виконавчого документа - ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 до виконання.

Обґрунтовуючи клопотання про заміну боржників у виконавчому провадженні, позивач посилався на те, що накладення арешту на іпотечне майно, яке належало ТОВ "Калина-Закарпаття" виявилося неможливим, оскільки зазначене майно було відчужене останнім на користь третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (суддя Мандриченко О.В.) відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.

Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що заявником не було надано доказів, які би підтверджували перехід обов`язків первісних боржників (ТОВ "Калина Закарпаття" та ТОВ "АТІКВА") до осіб, яких позивач зазначає, як нових боржників. Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що позивач не надав жодних обґрунтованих доказів поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (судді Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.) оскаржену позивачем ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №34/557-35/414 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКВА" (відповідач-3) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл" заборгованості за кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008 в сумі 205 128 100,12 грн та в рахунок погашення заборгованості звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" та Товариству з обмеженою відповідальністю "АТІКВА".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №34/557 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 змінено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №34/557.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 27.10.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 у справі № 34/557 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 залучено до участі у справі, у якості відповідача-4 - Мале приватне підприємство "Ольвія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 заяву Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на предмет іпотеки за договорами іпотеки, укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" та з Товариством з обмеженою відповідальністю "АТІКВА".

В подальшому судом першої інстанції в процесі розгляду справи:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2015 залучено у якості співвідповідачів, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТРА-ТЕР" (відповідач-5) та Спільне українсько-англійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Інвест" (відповідач-6);

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 залучено у якості співвідповідача у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-М" (відповідач-7);

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт - Мукачево", в якості відповідача-8;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 до участі у справі залучено, у якості співідповідачів, а саме, Великоберезнянську районну державну адміністрацію Закарпатської області (відповідач-9), ОСОБА_1 (відповідач-10), ОСОБА_2 (відповідач - 11) та ОСОБА_3, (відповідач-12).

Відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, в якому заявник просив суд першої інстанції замінити сторону виконавчого провадження в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 на ОСОБА_1, Великоберезнянську районну державну адміністрацію Закарпатської області, ТОВ "ВАТРА-ТЕР", ТОВ "АТП-М", ТОВ "АТІКВА", ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, та зазначає, що у кожному конкретному випадку, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних доказів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та/або перехід її прав та обов`язків до іншої особи.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва прав та обов`язків юридичної особи на стадії виконавчого провадження суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 334 ГПК України, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією із процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, яке полягає у переході прав та обов`язків від одного суб`єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб`єкта від якого такі права і обов`язки переходять.

Отже, в силу наведених приписів, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі на будь-якій стадії, необхідним є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №5/503.

Враховуючи, що позивач, посилаючись на перехід прав власності на іпотечне майно, просив суд замінити у зв`язку з цим сторін виконавчого провадження, при цьому, не надав жодних доказів, які б підтверджували перехід обов`язків первісних боржників (відповідачів-1,-2) до нових боржників (відповідачів-5,-7,-9,-10,-11,-12), суди обох інстанцій дійшли правильних висновків, що підстави для задоволення клопотання про заміну сторін виконавчого провадження у даній справі відсутні.

Щодо доводів скаржника про помилковість таких висновків, колегія суддів зазначає, що приписами статті 74 ГПК України встановлено обов`язок доказування і подання доказів, в силу якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.


................
Перейти до повного тексту