Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 266/1677/14-ц
провадження № 61-962св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Державна іпотечна установа,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на заочне рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 березня 2019 року у складі судді Пантелєєва Д. Г., постанову Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гаврилової Г. Л., Зайцевої С. А., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на заочне рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 березня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Державна іпотечна установа звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (далі - ВАТ "Родовід Банк") та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №Д098/СЖ-055.08.1, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 252 500 грн, строком погашення до 24 квітня 2028 року зі сплатою 10,9% річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору 24 квітня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №Д098/СЖ-055/1.08.1, за яким квартира АДРЕСА_1 передано в іпотеку ВАТ "Родовід Банк".
18 липня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк" та позивачем укладено договір відступлення права вимоги № 1548/08, відповідно до якого ВАТ "Родовід Банк" передав позивачу всі права за цим кредитним договором та іпотечним договором.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 21 лютого 2014 року квартиру АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 лютого 2013 року задоволено позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 та стягнуто заборгованість за договором про іпотечний кредит №Д098/СЖ-055.08.1 в сумі 256 297,94 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, стягнуто заборгованість за договором іпотеки договором №Д098/СЖ-055.08.1 в сумі 28 442,73 грн.
Установлено, що ці судові рішення боржником у добровільному порядку не виконані, загальна заборгованість складає 284 740,67 грн.
На підставі викладеного Державна іпотечна установа просилазвернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв. м, житловою площею 41,5 кв. м в межах заборгованості за договором про іпотечний кредит №Д098/СЖ-055.08.1 від 24 квітня 2008 року в рахунок погашення заборгованості, що становить 236 159,87 грн - основна заборгованість, 30 526,92 грн - нараховані відсотки за користування кредитом, 18 053,88 грн - пеня за прострочення сплати кредитних коштів, всього в сумі 284 740,67 грн; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 березня 2019 року позов задоволено. Суд першої інстанції ухвалив:
-звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв. м, житловою площею 41,5 кв. м, в межах заборгованості за договором про іпотечний кредит № Д098/СЖ-055.08.1 від 24 квітня 2008 року в рахунок погашення заборгованості, що становить 236 159,87 грн (основна заборгованість), 30 526,92 грн (нараховані відсотки за користування кредитом), 18 053,88 грн (пеня за прострочення сплати кредитних коштів), а всього в сумі 284 740,67 грн;
-визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
-за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв. м, житловою площею 41,5 кв. м, задовольнити позовні вимоги Державної іпотечної установи в сумі 284 740,67 грн.
Суд вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки наявна заборгованості за кредитним договором у розмірі, що встановлений судовими рішеннями, які набрали чинності, та які не виконані, наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року заочне рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що, встановивши наявність обмежень на виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суди попередніх інстанцій не зазначили про це в резолютивних частинах своїх рішень, та не вказали, що рішення в цій частині не підлягає виконанню.
Вказує про наявність підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргуДержавна іпотечна установа зазначає, що заявник не звертався до суду першої і апеляційної інстанцій із заявою про застосування позовної давності. Відповідно до статті 267 ЦК України, без заяви сторони у справі, поданої до прийняття рішення, позовна давність судом не застосовується.
Вважає, що зупинення реалізації прав іпотекодержателя, відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не є підставою для відмови у позові, а також для визнання судового рішення таким, що не підлягає виконанню.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України(тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
10 березня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 квітня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №Д098/СЖ-055.08.1, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 252 500 грн, строком погашення до 24 квітня 2028 року зі сплатою 10,9% річних.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 24 квітня 2008 року укладено іпотечний договір №Д098/СЖ-055/1.08.1, за умовами якого ОСОБА_1 передав ВАТ "Родовід Банк" квартиру АДРЕСА_1 .
24 квітня 2008 року договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Кудлаєвим О. О., яким також накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 до виконання умов договору.
Вказані договори було укладено з письмової згоди ОСОБА_2, яка надала її в якості дружини відповідача ОСОБА_1
18 липня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк" та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого Державна іпотечна установа отримала право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Д098/СЖ-055.08.1 та іпотечним договором №Д098/СЖ-055.08.1, укладеними між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 лютого 2013 року задоволено позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 та стягнуто заборгованість за договором про іпотечний кредит №Д098/СЖ-055.08.1 в сумі 256 297,94 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 грудня 2013 року задоволено позовні вимоги Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, стягнуто заборгованість за договором іпотеки договором №Д098/СЖ-055.08.1 в сумі 28 442,73 грн.
Установлено, що ці судові рішення боржником у добровільному порядку не виконані, загальна заборгованість складає 284 740,67 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 21 лютого 2014 року, залишеним без зміни рішенням апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2014 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних частках - по Ѕ частці квартири.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.