Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 750/2254/19
провадження № 61-16416св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Чернігівської районної державної адміністрації Пінчук Іван Юрійович, Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І. Ю., Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 25 квітня 2008 року між нею та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", укладено договір іпотеки, згідно з яким вона стала майновим поручителем її колишнього чоловіка ОСОБА_2, та нею була передала в іпотеку однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.
З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25 лютого 2019 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за АТ "Укрсоцбанк". Підставою для внесення відповідного запису до реєстру стало рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука І. Ю. від 08 лютого 2019 року за № 45423963.
Вказувала на те, що АТ "Укрсоцбанк" порушило положення Закону України "Про іпотеку", не врахувавши, що наразі діє мораторій на стягнення майна громадян України відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Крім того, вищевказаними діями порушено права неповнолітньої дитини, яка зареєстрована та проживає разом з матір`ю у спірній квартирі, оскільки не отримано дозвіл на вчинення правочину від органу опіки та піклування.
При цьому державний реєстратор провів реєстрацію не за місцезнаходженням нерухомого майна, чим порушив вимоги законодавства про порядок реєстрації прав на нерухоме майно.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука І. Ю. про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45423963 від 08 лютого 2019 року 08:50:32, та запис про проведену державну реєстрацію права власності № 30197490, дата час державної реєстрації - 05 лютого 2019 року 09:52:38 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати неправомірними дії державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука І. Ю. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45423963 від 08 лютого 2019 року 08:50:32 та внесення запису про проведену державну реєстрацію права власності № 30197490, дата час державної реєстрації - 05 лютого 2019 року 09:52:38 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2019 року у складі судді Карапути Л. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука І. Ю. про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45423963 від 08 лютого 2019 року 08:50:32 та запис про проведену державну реєстрацію права власності № 30197490, дата, час державної реєстрації - 05 лютого 2019 року 09:52:38 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами не укладався договір про добровільну передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю, і ОСОБА_1 як іпотекодавець не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю, а тому, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстратору та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на спірну квартиру, власником якої залишався позивач, дійшов висновку про те, що прийняття державним реєстратором рішення про передачу спірної квартири у власність банку та державну реєстрацію права власності як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.
Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року постановлено провести розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 205/578/14-ц.
Зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначальним у цій справі є те, чи є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, чи способом судового захисту, а питання про застосування положень статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду (справа № 205/578/14-ц), а тому дійшов висновку про необхідність зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 205/578/14-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2019 року АТ "Укрсоцбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду про зупинення апеляційного провадження, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду
Касаційна скарга АТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що апеляційний суд зупинив апеляційне провадження у справі необґрунтовано, не врахував, що у справі, яка є предметом перегляду, та у справі, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, різні правовідносини та суть спору. Крім того, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Грушицького А. І., справу призначено до судового розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 вересня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.