Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 639/1872/19
провадження № 61-11521св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів Котелевець А. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява мотивована тим, що з грудня 2012 року до січня 2019 року сторони проживали у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З січня 2015 року відповідач з дітьми не спілкується, не цікавиться їх життям, матеріальної допомоги не надає, не бере участь в їх інтелектуальному та духовному розвитку.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків. Достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відсутні, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідача від виховання дітей, свідомого нехтування ним батьківськими обов`язками.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2, третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Визнано нечинним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року, закрито провадження у справі № 639/1872/19.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачка відмовилась від позову, а подана нею заява відповідає вимогам процесуального закону, тому наявні підстави для прийняття такої відмови з визнанням нечинним рішення місцевого суду та закриттям провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу та закрив провадження у справі без участі позивачки, яка не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, наполягала на розгляді справи в її присутності, бажала давати пояснення суду, надала до суду заяву з вимогою вирішувати питання щодо можливості прийняття відмови від позову за умови її присутності в судовому засіданні .
Зазначає, що лише із оскаржуваної ухвали суду їй стали відомі наслідки відмови від позову, що позбавило її права на повторне звернення до суду із таким позовом.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
11 вересня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських праввідмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього.
15 червня 2020 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про відмову від позову до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав на підставі пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України.
Одночасно, 15 червня 2020 року, позивачка подала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16 червня 2020 року, посилаючись на погіршення стану здоров`я та на карантинні заходи, запровадженні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. При цьому, ОСОБА_1 просила повідомити її про час та місце наступного судового засідання, оскільки бажає особисто приймати участь у розгляді справи, надавати пояснення суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.