Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 203/575/15-ц
провадження № 61-27044св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2016 року у складі судді Католікяна М. О., постанову Апеляційного суду Дніпропетровського області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2016 року, постанову Апеляційного суду Дніпропетровського області від 14 березня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 28 вересня 2005 року між сторонами було укладено кредитний договір № DNHDAE00002029, за умовами якого позивач для придбання автомобіля надав відповідачу кредит у сумі 44 000 дол. США, строком до 27 вересня 2010 року.
Однак, у порушення умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 10 грудня 2014 року становить 25 628,49 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом еквівалентно сумі у розмірі 401 008,96 грн, яка у добровільному порядку не погашена.
На підставі вказаногоПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 401 008,96 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2005 року № DNHDAE00002029 у сумі 397 392,15 грн, компенсацію судових витрат у сумі 3 654 грн, разом - 401 046,15 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач узяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровського області від 14 березня 2018 року заочне рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою факт стягнення заборгованості в судовому порядку з ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № DNHDAE00002029 від 28 вересня 2005 року. Зазначає, що існування судового рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, з аналогійного предмету та з тих самих підстав, виключає можливість повторного судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Встановлені фактичні обставини справи
Суди встановили, що 28 вересня 2005 року між сторонами було укладено кредитний договір № DNHDAE00002029 про надання кредиту. За вказаним договором позивач надав відповідачеві кредитні кошти у сумі 44 000 дол. США на термін до 27 вересня 2010 року, а останній зобов`язався повернути кредит в обумовлений строк зі сплатою обумовлених відсотків.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № DNHDAE00002029 від 28 вересня 2005 року станом на 10 грудня 2014 року складає 25 628,49 дол. США (тіло кредиту), що еквівалентно сумі у розмірі 401 008,96 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2011 року у справі № 2-1984/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № DNHDAE00002029 від 28 вересня 2005 року, що виникла станом на 15 грудня 2010 року, у розмірі 295 791,48 грн., що є еквівалентом 37 206,48 дол. США (у тому числі тіло кредиту - 31 911,72 дол. США).
Вказане рішення суду набрало законної сили, внаслідок чого 27 липня 2011 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було видано відповідний виконавчий лист.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягаєзадоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.