ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 807/2211/15
адміністративне провадження № К/9901/18106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №807/2211/15
за позовом ОСОБА_1 до 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про скасування наказу та поновлення на військовій службі, стягнення матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, ухвалену у складі: головуючого судді Микуляка П.П., і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді: Довгої О.І., суддів Матковської З.М., Запотічного І.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) (далі - відповідач-1), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач-2), Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (далі - Управління СБУ в Закарпатській області, відпоівдач-3) з вимогами:
1.1. визнати незаконним розпорядження Управління СБУ в Закарпатській області від 22 липня 2015 року №98-д про скасування допуску до державної таємниці за формою третьою заступнику командира, начальнику транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту майору ОСОБА_1 ;
1.2. визнати незаконним і скасувати пункт 2 наказу (по особовому складу) Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 31 серпня 2015 року №54 про звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України майора ОСОБА_1 - заступника командира загону, начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного гвардійського загону за пунктом "е" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність);
1.3. зобов`язати командира 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного гвардійського загону поновити майора ОСОБА_1 на посаді заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного гвардійського загону з виплатою матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Державній спеціальній службі транспорту Міністерства інфраструктури України (далі - ДССТ) у період з 1999 по 2015 рік, у тому числі з 28 вересня 2011 року на посаді заступника командира загону, начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону військової частини Т0300.
3. Постановами Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2015 року та від 27 травня 2015 року, які набрали законної сили, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративній відповідальності за пунктом 6 частини першої статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу. З указаних судових рішень випливає, що в січні-березні 2015 року ОСОБА_1, маючи допуск до державної таємниці, виїжджав за межі України без належного повідомлення режимно-секретного органу військової частини.
4. Розпорядженням Управління СБУ в Закарпатській області від 22 липня 2015 року №98-д заступнику командира - начальнику транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного загону ДССТ майору ОСОБА_1 скасовано доступ до державної таємниці.
5. Наказом Адміністрації ДССТ від 31 серпня 2015 року ОСОБА_1, заступника командира - начальника транспортно-технічної частини 18-го окремого мостового загону звільнено зі служби в запас Збройних Сил України за пунктом "е" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність).
6. Не погоджуючись з рішеннями про скасування доступу до державної таємниці та звільненням, позивач звернувся до суду.
7. ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково:
8.1. визнано протиправним і скасовано пункт 2 наказу (по особовому складу) голови Адміністрації ДССТ від 31 серпня 2015 року № 54 про звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України майора ОСОБА_1, заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного гвардійського загону за пунктом "е" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність).
8.2. поновлено майора ОСОБА_1 на посаді заступника командира загону - начальника транспортно-технічної частини 18 окремого мостового загону 1 об`єднаного гвардійського загону;
8.3. зобов`язано 18 окремий мостовий загін 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2015 року по 22 грудня 2015 року в сумі 12653,01 грн.
9. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача в спірних правовідносинах було двічі притягнуто до юридичної відповідальності за одне правопорушення: до адміністративної та до дисциплінарної.
10. Суд першої інстанції також уважав, що умовою звільнення особи, яку позбавлено права на доступ до державної таємниці з посади, для проходження служби на якій необхідний такий доступ, є неможливість переведення особи на іншу роботу, зокрема ту, де доступ до державної таємниці не вимагається. Проте, як установив суд першої інстанції, будь-якої іншої роботи позивачеві не пропонувалося.
11. Водночас суд першої інстанції дійшов висновків про безпідставність вимог позивача в частині розпорядження, яким йому скасовано доступ до державної таємниці.
12. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і прийнято в цій частині нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. У решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року залишено без змін.
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2017 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.
14. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що, приймаючи рішення у справі в частині щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні на роботі, судом апеляційної інстанцій не було в повній мірі досліджено чи були на момент звільнення позивача із займаної посади в структурних підрозділах ДССТ вакантні офіцерські посади, за якими не передбачено допуску до державної таємниці, та чи пропонувались ДССТ такі посади ОСОБА_1 з метою його подальшого працевлаштування.
15. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволені позовних вимог.
16. У решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року залишено без змін.
17. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законність та обґрунтованість розпорядження Управління СБУ в Закарпатській області від 22 липня 2015 року № 98-д про скасування допуску до державної таємниці була встановлена у постанові Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, яка у цій частині залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2017 року.
18. Таким чином, суд апеляційної інстанції уважав, що в частині, що стосується розпорядження, яким позивача позбавлено доступу до державної таємниці, є рішення судів, що набрали законної сили, у зв`язку з чим дійшов висновку, що підстав для його повторної оцінки під час нового розгляду справи немає.
19. У частині, що стосується наказу про звільнення та поновлення позивача на службі, суд апеляційної інстанції установив, що вакантних посад, які не передбачають допуску до державної таємниці на момент звільнення позивача не було.
20. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції уважав, що позивача було правомірно звільнено зі служби.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
22. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про наявність у спірних правовідносинах умов для скасування доступу до державної таємниці.
23. За доводами позивача "невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше" як умова для припинення доступу до державної таємниці може бути застосована лише в тому випадку, коли особа, якій фактично було довірено таємну інформацію, не виконала обов`язків щодо її збереження.
24. Позивач доводить, що, незважаючи на наявний у нього доступ до державної таємниці, будь-яких відомостей, що становлять таємницю, під час проходження служби йому відомо не було. З урахуванням викладеного позивач уважає, що і вимоги щодо її збереження на нього не розповсюджувалися.
25. Позивач також зазначає, що докази, на яких ґрунтуються його висновки про відсутність вакансій, які б він міг обійняти після скасування доступу до державної таємниці є неналежними, адже вони здобуті від особи, яка не володіє інформацією про відповідні вакансії.
26. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
27. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
28. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
29. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шарапі В.М.
30. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
31. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
32. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.