ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2020 року
Київ
справа №808/3083/17
адміністративне провадження №К/9901/55797/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (головуючий суддя: Батрак І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 (головуючий суддя: Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі №808/3083/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа: Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області або відповідач), третя особа: Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"), в якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,8251 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням попередніх причин для відмови у затвердженні документації, та затвердити проект щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 1,8251 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач неодноразово починаючи з 2014 року відмовляв йому у затвердженні проекту землеустрою, в тому числі і з надуманих та безпідставних на те підстав, чим допустив зловживання своїми повноваженнями. Позивач наполягає, що незважаючи на необґрунтовані з боку суб`єкта владних повноважень відмови у затвердженні проекту землеустрою, останній сумлінно усував недоліки документації із землеустрою, на які вказував у своїх листах відповідач, та повторно подавав проект на затвердження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018, позов задоволено частково:
зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання від 27.06.2017 про затвердження проекту щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1,8251 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Приморського району, з врахуванням висновків суду по даній адміністративній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що Земельний кодекс України не розмежовує по суті поняття "дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" і "згода на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", тому вжите у статті 118 цього Кодексу слово "дозвіл" передбачає позитивне рішення уповноваженого органу за результатами розгляду відповідного клопотання, що фактично являє собою "згоду" на розроблення проекту землеустрою, тому ці два поняття є тотожними. Оцінюючи та перевіряючи конкретні обставини, за яких було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, суди дійшли висновку, що відповідач відмовляв у затвердженні проекту землеустрою без належного обґрунтування та з різних надуманих підстав, що суперечить вимогам Земельного кодексу України. Водночас суди визнали достатнім способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути питання затвердження проекту землеустрою, оскільки вважали передчасним вирішення питання безпосереднього затвердження проекту землеустрою.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено та у цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що належним та ефективним способом захисту порушених прав за встановлених судами обставин численних необґрунтованих відмов суб`єкта владних повноважень у реалізації позивачем права на землю є зобов`язання останнього затвердити проект землеустрою.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації "Про надання згоди на виготовлення проекту відведення земельних ділянок мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради для особистого селянського господарства" від 01.06.2007 №408 вирішено надати мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства, в приватну власність, із земель запасу та резервного фонду Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, згідно додатку. Відповідно до додатку №1 до розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 у пункті 18 зазначений ОСОБА_1, землі запасу - сіножаття 1,85 га.
У подальшому, 11.07.2012 розпорядженням голови Приморської районної державної адміністрації №366 внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 "Про надання згоди на виготовлення проекту відведення земельних ділянок мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради для особистого селянського господарства", виклавши його в новій редакції: " 1. Надати мешканцям сіл Зеленівка та Нельгівка Зеленівської сільської ради згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок до 2 га для особистого селянського господарства, в приватну власність, із земель запасу Зеленівської сільської ради Приморського району шляхом зміни виду угідь із (угідь - сіножаті) в (угіддя - рілля) Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області".
У 2014 році ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області. Даний проект землеустрою розроблений третьою особою за участі фахівців (інженерів) проектно-вишукувального виробництва №1, посвідчений печаткою та підписом відповідального за дотримання вимог земельного законодавства, стандартів, норм і правил при виконанні робіт із землеустрою інженера-землевпорядника ОСОБА_2 .
Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність, позивач починаючи із 2014 року неодноразово звертався до органу виконавчої влади зі клопотаннями про затвердження проекту землеустрою, проте у його затвердженні відмовлялося із зазначенням щоразу нових підстав.
Так, останнє клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області було подано позивачем до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 27.06.2017 за вх. №7087/0/5-17.
Листом від 14.07.2017 №С-7087-4798/6-17 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області відмовлено позивачу у задоволенні зазначеного клопотання з наступних підстав:
- наданий проект землеустрою містить розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408 "Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України" замість дозволу;
- в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачам, угіддями, яка містить термін дії, зазначено вид угідь-рілля, всупереч розпорядження голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408; відомості в експлікації в пояснювальній записці також суперечать розпорядженню голови Приморської районної державної адміністрації від 01.06.2007 №408;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування не посвідчені виконавцем робіт;
- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376;
- перелік обмежень не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051;
- згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 02.12.2016 №509 "Про затвердження Порядку використання державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт з землеустрою" координатою основою при здійсненні робіт із землеустрою є Державна геодезична референтна система координат УСК-2000;
- проект землеустрою містить 2 кадастрових плани;
- відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Відповідно до статті 5 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" суб`єктами топографо-геодезичної картографічної діяльності, є, зокрема, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. Проект землеустрою не містить вищевказаної інформації.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Положеннями статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом частин першої - третьої, п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.