ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 280/3388/19
провадження № К/9901/33944/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 (головуючий суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Чепурнова Д.В., суддів Сафронової С.В., Мельника В.В.)
у справі №280/3388/19
за позовом ОСОБА_1
до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. 12 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивачу;
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене в листі відповідача від 02.01.2019 та зобов`язати відповідача вчинити певні дії - провести поновлення виплати позивачу пенсії з 07.10.2009, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язано Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11 січня 2019 року.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просив змінити оскаржувані судові рішення в частині дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької області та отримувала пенсію за віком.
5. З 01 листопада 2001 року позивачу було припинено виплату пенсії, у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.
6. 19 грудня 2018 року позивач через уповноваженого представника звернувся до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
7. Листом Токмацького об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 02.01.2019 №61/М-7 позивачу було відмовлено у поновленні виплати раніше призначеної пенсії.
8. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на поновлення йому виплати пенсії. Підстави для поновлення конституційного права позивача на виплату пенсії виникли після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009. Суд першої інстанції зазначив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття протиправного рішення відповідача, тобто правильним та ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від про відмову у поновленні пенсії позивачу, а також зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії позивачу з 11.01.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що суди невірно застосували положення Конституції України та процесуального законодавства, що регулює спірні правовідносини, і безпідставно не врахували при прийнятті рішення релевантну судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
12. За змістом статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
13. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Відповідачем касаційна скарга у цій справі не подавалась, а позивачем судове рішення суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача.
15. Таким чином, в цьому випадку оцінці Верховним Судом підлягають лише висновки судів першої апеляційної інстанції щодо дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача.
16. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
17. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 (справа №815/1226/18) суд дійшов таких висновків:
"вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає "нарахованою" в момент призначення пенсії і залишається такою ("нарахованою") до її чергової зміни.
У свою чергу, спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.