ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 580/1881/19
адміністративне провадження № К/9901/31739/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року (прийняте судом у складі судді Білоноженко М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі - Сільрада) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним рішення Сільради від 22 лютого 2019 року № 81-48/VII "Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 ", яким відмовлено позивачу у наданні земельної ділянки площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва у приватну власність;
- зобов`язати Сільраду прийняти рішення про передачу позивачу в приватну власність земельну ділянку площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574, для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Сільради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;
- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану суб`єктом владних повноважень, в наслідок прийняття протиправного рішення, в розмірі 1921,00 грн, на користь позивача.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 19 серпня 2019 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Сільради від 22.02.2019 №81-48/VII "Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ".
Зобов`язав Сільраду (вул. Незалежності, 168, с. Білозір`я, Черкаський район, Черкаська область, 19635, код ЄДРПОУ - 26323367) на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ) від 14.02.2019 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адмінмежах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту).
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що посилання відповідача в рішенні від 22.02.2019р. №81-48/VII "Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " на те, що вказаний масив зарезервований за учасниками АТО та ООС, згідно з рішенням сесії Білозірської сільської ради від 26.09.2018р. №71-43 - не може бути взяте судом до уваги, оскільки резервування ділянки з метою надання її військовослужбовцям, які виконують завдання по здійсненню антитерористичної операції, не є передачею її у власність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 806/5106/15.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що із заявою звертається особа зацікавлена у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, натомість у відповідності до ч.6 ст.118 Земельного Кодексу, особа для вирішення питання, що є предметом спору, звертається із клопотанням. Однак, попри те, що форма звернення позивача не відповідає ч.6 ст.118 Земельного Кодексу, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави відмови наведені у оскаржуваному рішення є такими, що не відповідають приписам Земельного Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним рішення від 22.02.2019р. №81-48/VII "Про надання земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Суд з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, вважає не доцільне, для ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог, та з огляду на встановлену протиправність оскаржуваного рішення його скасувати.
Однак, суд звертає увагу, що прийняття рішення про передачу позивачу у власність земельної ділянки площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адмінмежах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) - належить до виключної компетенції Сільради, тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в цій частині позову та зобов`язати відповідача на черговій сесії Білозірської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2019 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адмінмежах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 1921 грн суд зазначив, що позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння йому моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове у цій частині - про задоволення цих позовних вимог.
У скарзі зазначає, що на заявлену до передачі у власність земельну ділянку була проведена інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею цієї земельної ділянки у комунальну власність Сільради та здійснено державну реєстрацію сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру, право власності на яку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Тому не має жодної необхідності у наданні дозволу на складання проекту землеустрою на земельну ділянку яка вже була сформованою. Отже, суди помилково зробили висновок, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями.
Щодо відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не виконали завдання, яке встановлено частиною другою статті 2 КАС України. Не вчинили необхідних дій для офіційного з`ясування обставин справи.
Вважає, що внаслідок неправомірного рішення Сільради має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 грн.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В.. судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., касаційну скаргу передано суддя-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 21 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 14.02.2019 звернувся до Сільради із заявою в якій просив передати йому у власність земельну ділянку площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради.
До заяви, ОСОБА_1 додано:
- оригінал витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,1196 га, кадастровий номер 7124981000:01:006:0574.
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на підтвердження реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею кадастровий номер 7124981000:01:006:0574.
- копії паспорта та ідентифікаційного номеру.
За наслідками розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, Сільрада рішенням від 22.02.2019 №81-48/VII відмовила ОСОБА_1 у наданні у власність земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для індивідуального садівництва в адмінмежах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту), у зв`язку з тим, що вказаний масив зарезервований за учасниками АТО та ООС, згідно з рішенням сесії Білозірської сільської ради від 26.09.2018 №71-43.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Так, ОСОБА_1 у касаційній скарзі оскаржує судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Сільради прийняти рішення про передачу позивачу в приватну власність земельну ділянку площею 0,1196 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0574 для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області та стягнення з Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області на користь позивача моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, внаслідок прийняття протиправного рішення, в розмірі 1921,00 грн, отже, в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Сільради прийняти рішення про передачу позивачу в приватну власність земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.
Оцінюючи дану вимогу позивача, суд звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, суди прийняли правильне рішення, але при цьому виходили з помилкових мотивів.
Так, суди дійшли висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Проте, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;