ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 820/232/17
адміністративне провадження № К/9901/39091/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №820/232/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень та карток відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" (далі також ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі також Харківська митниця, відповідач), у якому позивач просив: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: від 06.07.2016 №807000011/2016/000467/2, від 27.09.2016 №807000011/2016/000759/2 та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: від 06.07.2016 №807100001/2016/00060, від 27.09.2016 №807100001/2016/00083.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №820/232/17.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №820/232/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 20.10.2020.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій не досліджували та не аналізували доводи митного органу. Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що під час перевірки документів, наданих до митного оформлення, встановлено неточності та розбіжності. Відповідач зазначає, що під час митного оформлення на підтвердження здійснення оплати товару декларантом було подано митниці платіжні документи, які не містять відміток банку (печаток, штампів, тощо); надані прайс-лист, калькуляція, та експортна декларація не відповідають вимогам статті 254 Митного кодексу України щодо мови документів; встановлено розбіжності між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими у митній декларації, та в експортній декларації; калькуляція собівартості не містить інформації про транспорті витрати, відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На думку відповідача, подані позивачем під час митного оформлення документи, що мають підтверджувати митну вартість товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Вказані обставини слугували підставою для прийняття спірних рішень. Відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній зауважує, що підстав для витребування у декларанта додаткових документів не вбачалося. До митного оформлення були надані документи, які в повній мірі відповідали вимогам статті 254 Митного кодексу України; платіжні доручення були подані разом з митною декларацією і зауважень щодо їх оформлення у відповідача не виникло; у випадку зазначення неправильного коду товару, митний орган повинен відмовити у митному оформленні та винести рішення про декларування товару за іншим кодом і скласти протокол про порушення митних правил; посилання відповідача на калькуляцію транспортних витрат та витрат на навантаження на судно, є безпідставними, оскільки умови поставки та ціна товару визначені умовами договору, а не калькуляцією; вартість транспортування підтверджується наданими митному документами, зокрема договором про транспортно-експедиторське обслуговування, довідкою про транспортні витрати, у яких зазначено вартість транспортних витрат за доставку товару до кордону України. На думку позивача, у наданих документах містились відомості, які у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар. У касаційній скарзі, позивач просить залишити касаційну скаргу митного органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що на виконання умов контракту, позивачем здійснені зовнішньоекономічні імпортні операції з компанією LAIWU WENYAN FOOD-STUFF CO., LTD (Китай), та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.
Згідно комерційного інвойсу від 19.04.2016 до контракту від 01.04.2016 на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 1550 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 8680,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4кг, загальна вага імбиру складає 15500,00кг, вага з маринадом - 21700,00кг).
До митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС 05.07.2016 позивачем подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ №807100001/2016/002820, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну.
У декларації вказано вартість товару згідно комерційного інвойсу № LWWY16008 від 19.04.2016 - 215401,3410 грн. (8680,00 доларів США х 24,82грн.); транспортні витрати відповідно до довідки про транспортні витрати) - 20799,85грн.; митна вартість - 236201,19грн.
Відповідачем 05.07.2016 направлено електронне повідомлення декларанту, у якому зазначено про необхідність надання додаткових документів для визначення складових митної вартості товарів та усунення розбіжностей в документах.
Позивач листом від 06.07.2016 звернувся до митного органу та з метою недопущення простоїв контейнеру та запобіганню матеріальних збитків просив надати рішення по ціні до інвойсу від 19.04.2016 та випустити у вільний обіг товари.
Відповідачем 06.07.2016 відмовлено у прийнятті митної декларації №807100001/2016/002820 від 05.07.2016, про що складено картку відмови №807100001/2016/00060 від 06.07.2016 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016, відповідно до якого застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та визначено митну вартість товару з розрахунку 0,70дол. США/кг.
Також позивачу запропоновано подати нову митну декларацію з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016 року та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг.
Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам здійснив коригування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №807100001/2016/002825 від 06.07.2016, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії. Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та митних платежів на суму 56942,67грн. (мита - 23961,02грн., ПДВ - 32981,65грн.).
Також, згідно комерційного інвойсу від 28.07.2016 року до контракту від 01.04.2016 на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 3100 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 17360,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4кг, загальна вага імбиру складає 31000,00кг, вага з маринадом - 43400,00кг).
Позивачем 27.09.2016 до митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ №807100001/2016/004208, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в декларації ціну товару згідно комерційного інвойсу від 28.07.2016 - 44965,3710грн. (17360,00 доларів США х 25,901519грн.); транспортні витрати відповідно до довідки про транспортні витрати) - 46870,04 грн.; митна вартість - 496520,41грн.
Відповідачем 27.09.2016 направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено про необхідність надання декларантом додаткових документів для визначення складових митної вартості товарів та усунення розбіжностей в документах.
Позивач листом від 27.09.2016 звернувся до митного органу та з метою недопущення простоїв контейнеру та запобіганню матеріальних збитків просив надати рішення по ціні до інвойсу від 28.07.2016 та випустити у вільний обіг товари.
Відповідачем 27.09.2016 відмовлено у прийнятті митної декларації №807100001/2016/004208 від 27.09.2016, про що винесено картку відмови №807100001/2016/00083 від 27.09.2016 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016, відповідно до якого застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та визначено митну вартість товару з розрахунку 0,70дол. США/кг.
При цьому, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №№807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 року та роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг.
Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №807100001/2016/004212 від 27.09.2016, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії.
Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та митних платежів на суму 116929,60грн. (мита - 49203,05грн., ПДВ - 67726,55грн.).
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016, №807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці №807100001/2016/00060 від 06.07.2016, №807100001/2016/00083 від 27.09.2016, ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" звернулося до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів з огляду на наявність всіх необхідних документів для її визначення за ціною договору, наявності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутності доказів неможливості застосування вказаного методу оцінки за ціною договору.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.