ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 803/812/16
адміністративне провадження № К/9901/32620/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №803/812/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 (суддя Костюкевич С.Ф.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Кузьмич С. М., судді: Гулид Р. М., Улицький В. З.),
ВСТАНОВИВ:
Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі також - Волинська митниця, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2016 №2050000/2016/000024/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2016 №205070000/2016/00034.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що усі вимоги митного органу ним були виконані, подані первинні документи не містять розбіжностей, а зазначені митним органом розбіжності є надуманими та ніяким чином не мають відношення до митної вартості товарів. Відповідачем безпідставно було скориговано митну вартість і декларант був змушений здійснити розмитнення товару за скоригованою вартістю, при цьому не погоджуючись з такою вартістю. Таким чином, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару.
Відповідач про позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі відомості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у митного органу були всі підстави ставити під сумнів заявлену митну вартість товару. У зв`язку з відсутністю обґрунтованих та законних підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів відповідачем правомірно було скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів із застосуванням резервного методу, що виключає підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №803/812/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №803/812/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 20.10.2020.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, відповідачем було встановлено, що в міжнародній автомобільній накладній, як перевізник зазначений ОСОБА_2, проте в поданому позивачем договорі на перевезення у якості перевізника зазначений ТОВ "Галексім". Проте, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Галексім" був укладений разовий договір-замовлення на здійснення транспортного перевезення, відповідно до якого позивач просив надати автомобіль, а експедитор підтвердив надання автомобіля для виконання перевезення згідно умов договору. Договірні відносини між експедитором та особою, що безпосередньо здійснювала перевезення вантажу, є договірними відносинами окремих юридичних осіб, що здійснюються на підставі договору, що є власністю вказаних осіб, а тому представник позивача при розмитненні вказаного товару не зміг надати договір з особою, що вказана у міжнародній автомобільній накладній CMR, як перевізник ( ОСОБА_2 ), так як відповідний договір укладався між експедитором та перевізником і не є власністю позивача. Неточності у словосполученнях, відсутність договору перевезення з ОСОБА_2 - жодним чином не впливають на числове значення митної вартості товару. Разом з тим, подані декларантом документи ідентифікували товар та містили достовірні дані, що піддавались обчисленню, які підтверджували ціну товару, що були сплачені на користь продавця і перевізника. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній зауважує, що відповідно до разового договору перевізником є ТОВ "Галексім", експедитор діє від свого імені для доставки вантажів автомобільним транспортом. Як зауважує відповідач, разовий договір-замовлення передбачає виконання перевезення, а не його організацію, у даному договорі обумовлено транспортний засіб, ПІБ водія, який здійснюватиме перевезення, і ним не є ОСОБА_3 . Митним органом запропоновано декларанту подати додаткові документи для підтвердження числових значень митної вартості, проте такі документи подані не були. Крім того, поданий прайс-лист від виробника товару поданий компанії Pack-Trade, судами враховано, що Pack-Trade є знаком для товарів і послуг, що знаходяться на даний час у процесі реєстрації за заявою позивача, при цьому, даний знак перебуває у процесі реєстрації, а тому позивач не може його використовувати, відповідач уточнює, що згаданий товарний знак перебуває на стадії кваліфікаційної експертизи. У касаційній скарзі, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2016 для митного оформлення товару заявлено частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові; декларантом ( ОСОБА_4 ) на митний пост "Луцьк" було подано електронну митну декларацію №205070000.2016.005110 та комплект документів (контракт, рахунок-фактуру, CMR, інвойс, експортну декларацію, декларацію про походження, платіжний документ, специфікацію №1 до контракту, договір про перевезення, інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару). Вказаний товар надійшов на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно з контрактом від 13.01.2016 №13012016, укладеним між компанією "VETTER Umformtechnik GmbH" (Німеччина) та позивачем.
При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації №205070000/2016/005110, частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові були задекларовані за першим методом, тобто за ціною контракту.
У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, декларанту було запропоновано надати додаткові документи: прайс-лист від виробника товару; проформу-інвойс; виписку з бухгалтерської документації; договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_5 ; цінову інформацію щодо ідентичних/подібних товарів з спеціалізованих каталогів, інтернет-джерел; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларантом було надано витребувані митницею документи не в повному обсязі, а саме не подано договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_2
17.02.2016 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00034. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п "Луцьк" повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв`язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості - рішення про визначення митної вартості №205070000/2016/000024/2 від 17.02.2016.
Згідно з графою 30 рішення про коригування митної вартості товару митним органом було визначено митну вартість частини до телескопічних навантажувачів та вилкових навантажувачів, нові за ціною 2,4000 Євро за 1 кг (замість 1,1896 Євро за 1 кг, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності. Декларантом було надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано договір та заявку на здійснення транспортного перевезення з перевізником ОСОБА_3 . Також прас-лист виробника товару наданий для компанії Pack-Trade, а не для ОСОБА_1, у пакувальному листі теж значиться компанія Pack-Trade. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органі, МД №100270004/2015/300179 від 07.07.2015.
Вважаючи прийняті митним органом рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.