ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 818/2111/18
адміністративне провадження № К/9901/5136/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 818/2111/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського обласного військового комісаріату
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (у складі судді Глазька С.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (у складі колегії суддів Бартош Н.С., Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також - відповідач 1, Управління), Сумського обласного військового комісаріату (далі також - відповідач 2, військкомат), у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження, при перерахунку, розміром "70 % від розміру грошового забезпечення", пенсії, призначеної в 2004 року в розмірі 83 % від розміру грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), шляхом застосування норми, введеної в дію Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), виплати перерахованої пенсії не в повному обсязі та скасувати прийняті відповідачем рішення;
- визнати протиправними дії Сумського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова КМУ № 103), а саме: перерахунку пенсії без урахування всіх видів грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії, визначених в частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ: в розмірі грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії, враховано лише види грошового забезпечення, зазначені в пункті 1 постанови КМУ № 103 але не враховано інші, передбачені частиною третьою статті 43 "щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством" та скасувати прийняті ними рішення.
- зобов`язати Сумський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для перерахунку пенсії позивача довідку про склад та розмір грошового забезпечення за посадою, аналогічною до посади позивача та відповідним військовим званням, вислугою років та виходячи з визначених частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ як норми правового акта вищої юридичної сили, по відношенню до постанови КМУ № 103 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення для обчислення розміру пенсій військовослужбовців, а саме:
а) вже врахованих при перерахункові складових грошового забезпечення:
- окладу за посадою - 8640 грн;
- окладу за військовим званням - 1480 грн;
- відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі 50 % - 4970 грн;
б) неврахованих при перерахункові щомісячних додаткових видів грошового забезпечення:
- надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років - 14910 грн;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності "цілком таємно", в розмірі 15 % посадового окладу - 1269 грн;
- премії в розмірі 10% посадового окладу - 846 грн;
- надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) в розмірі 50 % - 7455 грн, що разом складає 39390 грн.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести, на підставі довідки, виданої Сумським обласним військовим комісаріатом, і відповідно з термінами, встановленими постановою КМУ № 103 з 01 січня 2018 року перерахунок призначеної у 2004 році пенсії за вислугу років в обсязі 83 % від розміру грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення для обчислення розміру пенсій військовослужбовців.
- перераховану, у відповідності з законом пенсію, обчислену в розмірі 83 % від суми 39390 грн належного розміру грошового забезпечення, нарахувати до щомісячної виплати з 01 січня 2018 року, а згідно з частиною шостою статті 5 КАС України, на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - суб`єкта владних повноважень, стягнути з нього та виплатити позивачу з урахуванням фактично виплачених сум за весь минулий період та виплачувати надалі, з урахуванням вимог статті 52 Закону № 2262-ХІІ, в розмірі 100 % від обчисленого розміру перерахованої пенсії та без будь-яких обмежень.
- зобов`язати відповідачів, як суб`єктів владних повноважень подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до Закону № 2262-ХІІ йому призначена пенсія за вислугу років у розмірі 83% грошового забезпечення, однак відповідач протиправно зменшив позивачу відсоток грошового забезпечення з 83% до 70%, який повинен враховуватись при виплаті пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, протиправними, оскільки саме 83% від розміру грошового забезпечення позивач отримував з моменту призначення пенсії у 2004 році. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач в порушення статті 43 Закону № 2262-ХІІ здійснив перерахунок його пенсії без урахування всіх, передбачених законодавством, видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотка грошового забезпечення з 83% до 70% з 01 січня 2018 року, який повинен враховуватись при виплаті пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83% суми грошового забезпечення, відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова КМУ № 103 на час розгляду справи є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 04 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 818/2111/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року задоволено заяву позивача про часткову відмову від позовних вимог та закрито провадження у частині наступних двох позовних вимог: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ № 103, а саме: перерахунку пенсії без урахування всіх видів грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії, визначених в частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ: в розмірі грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії, враховано лише види грошового забезпечення, зазначені в пункті 1 постанови КМУ № 103 але не враховано інші, передбачені частиною третьою статті 43 "щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством"; скасувати прийняті Сумським обласним військовим комісаріатом та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач був звільнений з військової служби у запас "за станом здоров`я" 13 грудня 2004 року. З 14 грудня 2004 року йому було призначено пенсію за вислугу років, згідно статті 13 Закону № 2262-ХІІ. Вислуга років позивача складала 31 рік, у зв`язку з викладеним, позивачу була призначена пенсія в розмірі 83% від розміру грошового забезпечення.
На виконання постанови КМУ № 103 Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області було перераховано пенсію позивача з 01 січня 2018 року у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 № 704 (далі - Постанова КМУ № 704) на підставі довідки про грошове забезпечення, станом на 01 березня 2018 року, виданої Сумським обласним військовим комісаріатом, відповідно до якої грошове забезпечення позивача становить 14910 грн, в тому числі: оклад за посадою 8460 грн, оклад за спеціальним званням 1450 грн, надбавка за вислугу років (50%) 4970 грн.
При цьому, при здійсненні перерахунку пенсії Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області було встановлено позивачу основний розмір пенсії 70 % грошового забезпечення.
Не погодившись з діями відповідачів, щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії 70 % від розміру грошового забезпечення та щодо невключення при проведенні перерахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судами було неповно встановлено всі обставини справи, зокрема те, що пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103 суттєво звужують зміст вже існуючих, встановлених Законом № 2262-ХІІ, пенсійних прав військових пенсіонерів. Таке звуження відбулось у спосіб, який не передбачений жодними нормативними актами, а тому суперечить статті 1 Закону № 2262-ХІІ, статтям 22, 92 Конституції України, тощо. Крім того, у касаційній скарзі скаржник наголошує, що суди не застосували висновки Конституційного Суду України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, що призвело до неправильного вирішення спору.
Від Управління 24 квітня 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що Управління, як державний орган у своїй діяльності керується виключно чинними нормативно-правовими актами, до яких входить зокрема і Постанова КМУ № 103. Крім того, після проведення перерахунку, відповідно до норм постанови КМУ № 103 розмір пенсії позивача збільшився.
22 квітня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Управління, зі змісту якої вбачається, що Управління при своїй діяльності зобов`язано керуватися виключно нормами Конституції України та Законів України.
16 лютого 2019 року надійшли пояснення позивача, де він наголошує на тому, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103, відтак їх застосування органом пенсійного фонду та військкоматом було протиправним.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно за статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Зазначеною нормою закону Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України).
Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.
Згідно із статтею 1 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статей 3, 4 цього ж Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях; Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.
Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово надавав тлумачення статтям 116 та 117 Конституції України, зокрема, у Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116, 117 Конституції України у спорах, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою КМУ № 45.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.