1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



13 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1413/19




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,



учасники справи:

прокурор - Костюк О. В., прокурор Офісу Генерального прокурора

позивач - не з`явився;

відповідач-1 - не з`явився;

відповідач-2 - не з`явився;

відповідач-3 - Ніколаєв О. С., адвокат;

відповідач-4 - Ніколаєв О. С., адвокат;

третя особа-1 - не з`явився;

третя особа-2 - не з`явився;

третя особа-3 - не з`явився;

третя особа-4 - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області (суддя Бацуца В. М.) від 15.01.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Тищенко О. В., судді: Дикунська С. Я., Станік С. Р.) від 02.07.2020 у справі

за позовом Першого заступника прокурора Київської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр)

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Управління), Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Рада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантера ЛТД" (далі - ТОВ "Пантера ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Билайн" (далі - ТОВ "Билайн")

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" (далі - Інститут), Державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" (далі - ДП)

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ); ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 )

про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок,



1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор в інтересах держави в особі Держгеокадастру звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Управління, Ради, ТОВ "Пантера ЛТД" та ТОВ "Билайн" про визнання недійсним наказу Управління від 21.02.2014 № КИ/3222481600:02:001/00013584 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" (далі - Наказ); визнання недійсним рішення Ради від 21.03.2018 № 58 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ТОВ "Пантера ЛТД" (далі - Рішення); витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 0,5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145 (далі - Земельна ділянка-1), земельної ділянки площею 1,1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146 (далі - Земельна ділянка-2), земельної ділянки площею 0,3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108 (далі - Земельна ділянка-3), які розташовані на території Ради.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Наказ та Рішення прийняті за відсутності відповідних правових підстав, оскільки спірні земельні ділянки є особливо цінними та передані у власність з порушеннями приписів Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про землеустрій".



2. Короткий зміст рішень, прийнятих у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що Прокурор та Держгеокадастр не надали докази, що підтверджують порушення Земельними ділянками-1,2,3 меж земельної ділянки площею 330,92 га з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт (далі - Земельна ділянка-4), на яку ДП видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207 (далі - Державний акт), докази накладання між собою Земельної ділянки-4 та Земельних ділянок-1,2,3, докази, які підтверджують перебування у власності ТОВ "Пантера ЛТД" та ТОВ "Билайн" земельних ділянок, які входять до складу Земельної ділянки-4, докази, які підтверджують належність Земельних ділянок-1,2,3 до особливо цінних земель; подані Прокурором зведені картографічні матеріали, виготовлені ТОВ "Регіональний центр розвитку" (далі - Картографічні матеріали), розташування земельної ділянки площею 5,0 га, яка перебувала у користуванні ГО "Центральний спортивний клуб автомобілістів" (далі - ГО), не є достатніми доказами, що достовірно підтверджують обставини накладання між собою Земельної ділянки-4 та Земельних ділянок-1,2,3, а також перебування у власності ТОВ "Пантера ЛТД" та ТОВ "Билайн" земельних ділянок, які б входили до складу Земельної ділянки-4; стосовно заяв ТОВ "Пантера ЛТД" та ТОВ "Билайн" про застосування наслідків спливу строків позовної давності суд першої інтенції зазначив, що Прокурор звернувся з позовною заявою із значним спливом трирічного строку позовної давності без поважних причин його пропущення, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову також з цієї підстави, а суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність підстав для задоволення позову (відсутність порушеного права) виключає підстави для застосування позовної давності у цій справі; суд апеляційної інстанції не прийняв до розгляду нові докази, які Прокурор подав разом з додатковими поясненнями, а саме: лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27.04.2020 № 10-10-0.331-5649/2-20 з поземельною книгою на земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:001:5093 площею 1,9809 га (далі - Земельна ділянка-5), копію графічних матеріалів з проекту відведення земельної ділянки ГО та копію поземельних книг на Земельні ділянки-1,2,3 (далі - Додаткові документи), оскільки вони подані поза межами строку, визначеного апеляційним судом для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі, а Прокурор не навів обставин неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а також не подав клопотання про поновлення строків в порядку статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 06.08.2020 Перший заступник прокурора Київської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.



4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

4.1. Суди порушили статті 2, 3, 73, 74, 76-79, 86, 236, 237, 277, 282 ГПК України, оскільки дійшли неправильних висновків про недоведеність факту формування Земельних ділянок-1,2,3 за рахунок земель державної власності, які перебувають в постійному користуванні ДП, та відсутність відповідних письмових доказів з огляду на таке:

4.1.1. відведення Управлінням у приватну власність Земельної ділянки-5 за рахунок особливо цінних земель ДП підтверджують Картографічні матеріали розташування спірних земельних ділянок та земельної ділянки площею 5 га, яка перебувала у користуванні ГО, щодо якої судом прийнято рішення у справі № 911/2892/13. Картографічні матеріали виконані уповноваженим суб`єктом, який має відповідну кваліфікацію та дозвільні документи, однак жодних мотивів їх неврахування, спростування чи правової позиції про причини їх недостатності не викладено, а лише зазначено про недоведеність Прокурором порушення інтересів держави;

4.1.2. суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив подані Прокурором Додаткові документи, які розкривають зміст Картографічних матеріалів, оскільки за наслідками судового засідання від 04.06.2020 судом постановлено ухвалу про необхідність їх дослідження з наданням оцінки при винесенні рішення.

4.2. Суди неправильно застосували статті 13, 14, 19 Конституції України, статті 6, 20, 22, 24, 84, 116, 122, 141, 142, 149, 150, 152 ЗК України, статті 256, 261, 267, 324, 391 ЦК України, статті 1, 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", пункт 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.10 № 318-р "Деякі питання збереження об`єктів державної власності" без врахування правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду України та Верховного Суду від 26.10.2016 у справі № 1008/2631/12-ц, від 27.09.2017 у справі № 362/2381/13-ц, від 25.04.2018 у справі № 2-318/12, від 10.07.2019 у справі № 22-55/12, від 18.09.2019 у справі № 362/2873/13-ц, від 16.10.2019 у справах № 362/2875/13-ц та № 362/122/15-ц (спори щодо правового статусу особливо цінних земель державної власності, порядку та способів припинення права державної власності та/або речового права землекористувачів на них), оскільки не врахували, що Наказом передано у приватну власність землі державної власності для проведення науково-дослідних робіт, які знаходяться у постійному користуванні ДП за Державним актом. При цьому право постійного користування ДП спірною ділянкою в установленому порядку не припинялося, а відповідні рішення Кабінету Міністрів України та погодження Верховного Ради України не ухвалювались.

4.3. З огляду на доведений факт порушення прав держави суди мали застосовувати до спірних правовідносин приписи частини другої статті 152 ЗК України з врахуванням приписів статті 391 ЦК України. Однак оскаржувані рішення ухвалені без урахування, зокрема, таких висновків Верховного Суду:

- судовий захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.18 у справі № 338/180/17);

- заволодіння громадянами та юридичними особами обмеженими в цивільному обороті землями всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Отже, зайняття особливо цінних земель з порушенням ЗК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц);

- закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів позивача у справі (постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 61-5857св.18, від 01.03.2018 у справі № 911/2049/16, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15, від 20.06.2018 у справі 697/2751/14).



5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.



6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 15.09.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Першого заступника прокурора Київської області; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.10.2020; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.09.2020.



7. Встановлені судами обставини

7.1. 31.05.2001 Українська академія аграрних наук надала згоду на вилучення 5,0 га землі із землекористування ДП для створення матеріальної бази ГО.

7.2. 13.06.2001 ДП погодило ГО місце розташування спортивно-оздоровчої бази на земельній ділянці 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель ДП з умовою про надання можливості збору урожаю перспективних сортів ячменю.

7.3. 30.12.2003 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією видано ДП Державний акт, за яким відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 19.12.2003 № 549 у постійне користування надано Земельну ділянку-4.

7.4. 15.04.2003 розпорядженням Адміністрації погоджено місце розташування спортивно-оздоровчої бази на Земельній ділянці-4 за рахунок земель ДП на території Ради.

7.5. 01.12.2003 розпорядженням Адміністрації № 764 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель ДП на території Ради; надано ГО земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва спортивно-оздоровчої бази; доручено Києво-Святошинській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Адміністрації договір оренди цієї земельної ділянки з ГО за умови попереднього відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

7.6. 28.07.2004 Адміністрація та ГО уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Адміністрація розпорядженням від 01.12.2003 № 764 надала в оренду, а ГО прийняла у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га), розташовану на території Ради, за межами населеного пункту; термін дії договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (далі - Договір). Договір зареєстрований в реєстрі за № 1-1634 терміном на 49 років із цільовим призначенням під розміщення спортивно-оздоровчої бази.

7.7. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2013 у справі № 911/2892/13 за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Адміністрації та ГО за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Києво-Святошинської районної державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - ДП про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, позов задоволено.

7.8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2013 у справі № 911/2892/13 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано незаконним та скасовано розпорядження Адміністрації від 01.12.2003 № 764 "Про надання в оренду земельної ділянки"; Договір визнано недійсним; зобов`язано ГО повернути державі земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:02:001:0007 площею 5,0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га), що знаходиться на території Ради.

7.9. 21.02.2014 Наказом Управління затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 Земельної ділянки-5 на території Ради.

7.10. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 15.07.2014 № 2701 відчужила Земельну ділянку-5 на користь ОСОБА_2, який за договором купівлі-продажу від 19.06.2015 відчужив її ТОВ "Пантера ЛТД".

7.11. ТОВ "Пантера ЛТД" на підставі заяви від 23.06.2015 здійснило поділ Земельної ділянки-5 на дві ділянки: площею 1,6809 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5107 та Земельну ділянку-3.


................
Перейти до повного тексту