Постанова
іменем України
13 жовтня 2020року
м. Київ
справа № 206/4563/18
провадження № 51-6092км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Вараниці В.М.
засудженого ОСОБА_1,
захисника Кургузової О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 9 вересня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040700000805, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого в АДРЕСА_2 ), такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Самарського районного суду м. Дніпра від 9 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 309 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з часу затримання.
Скасовано накладені ухвалами слідчих суддів арешти, стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати та вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за таких обставин.
7 квітня 2018 року близько 08:00 ОСОБА_1, перебуваючи в салоні автомобіля марки "BMW X5", д.н.з. НОМЕР_1, який використовував як таксі для перевезення пасажирів за плату, виявив сліп-пакет, в якому було п`ять сліп-пакетів, у кожному з яких містилася волога кристалічна речовина білого кольору, яку він за кольором та структурою визначив для себе як наркотичний засіб "кокаїн". Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_1 привласнив виявлений сліп-пакет, поклав у відділення для окуляр, тим самим придбав та почав незаконно зберігати зазначену речовину у вказаному автомобілі без мети збуту.
Надалі цього ж дня близько 10:00, незаконно зберігаючи та перевозячи в автомобілі марки "BMW X5" "кокаїн" без мети збуту, на зазначеному автомобілі ОСОБА_1 прибув до місця свого мешкання на АДРЕСА_3, тим самим здійснив незаконне перевезення наркотичного засобу, обіг якого обмежений, - "кокаїну".
Цього ж дня близько 13:00 слідчим СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2018 року за участю двох понятих було проведено обшук автомобіля марки "BMW X5", під час якого у відділенні для окуляр, розташованому під дахом між водійським та пасажирським сидіннями, виявлено та вилучено сліп-пакет, в якому було п`ять сліп-пакетів, у кожному з яких містилася волога кристалічна речовина білого кольору.
ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав та перевозив у вказаному автомобілі наркотичний засіб "кокаїн" без мети збуту, загальна маса якого становить 0,9651 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року №188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу" не перевищує великого розміру наркотичних засобів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 9 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує на порушення його права на захист на усіх стадіях кримінального провадження.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не оспорює своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, стверджує, що суд неправильно зрозумів його висловлювання, оскільки свою вину він визнав. Однак зазначає, що органами досудового розслідування несвоєчасно було внесено відомості до ЄРДР про вчинення злочину, вказує, що під час досудового розслідування йому не було надано захисника, а розписку про те, що він сам буде захищати свої інтереси було їм підписано через необізнаність у чинному законодавстві.
Також засуджений посилається на те, що суд апеляційної інстанції не вислухав його під час судового розгляду, у нарадчій кімнаті судді перебували менше двох хвилин, при цьому оголосили лише вступну та резолютивну частину судового рішення, чим позбавили його можливості реалізувати свої права, як обвинуваченого, порушили його право на захист і доступ до правосуддя.
Не погоджується засуджений і з призначеним йому покаранням, оскільки вважає його занадто суворим. Вказує, що позбавлення його волі призведе до втрати роботи та позбавлення можливості утримувати двох дітей. На обґрунтування своєї позиції щодо суворості призначеного покарання засуджений вказує, що раніше ніколи до кримінальної відповідальності не притягувався, наркотичних та психотропних засобів не вживав та від скоєного ним злочину не настало тяжких наслідків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та засудженого, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частина 2 цієї статті вказує на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений, не погоджуючись з постановленими у кримінальному провадженні судовими рішеннями, зазначає про порушення його права на захист і неправомірне поводження з ним з боку працівників досудового розслідування. Однак така позиція засудженого є безпідставною та не знайшла свого підтвердження під час перевірки матеріалів кримінального провадження.
Так, вказуючи на порушення права на захист, засуджений зазначає, що слідчий не роз`яснив йому права мати безкоштовного захисника, а суд апеляційної інстанції не надав йому можливості висловити свою думку з приводу поданої ним апеляції.