Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 608/1713/17
провадження № 61-19692св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Чортківська міська рада Тернопільської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2019 року у складі судді Парфенюка В. І. та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В.,
Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Чортківська міська рада Тернопільської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником 23/50 частин житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 . Власником інших 27/50 частин зазначеного нерухомого майна є відповідач, які вона успадкувала після смерті її чоловіка ОСОБА_3 . Між ними склався певний порядок користування житловим будинком, шляхом його фактичного поділу на квартири за № 1 та № 2 . Рішенням Чортківської міської ради від 11 листопада 1982 року № 511 "Про порядок користування загальною земельною ділянкою
АДРЕСА_1 " між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_3 " за нею закріплено земельну ділянку площею 0,0283 га, а за ОСОБА_3 - 0,0333 га.
Посилаючись на те, що між нею та відповідачем існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою відповідно до належних їм часток, а також на те, що вона має право на отримання у власність (безкоштовну приватизацію) частини спільної земельної ділянки площею 0,0283 га, що відповідає розміру часток будинковолодіння, позивач просила визначити відповідно до варіанту
№ 1 висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2018 року
№ 920/18-22 порядок користування земельною ділянкою між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши їй у користування земельну ділянку площею 272 кв. м, ОСОБА_2 - площею 321 кв. м, земельну ділянку площею 18 кв. м - залишити у їх спільному користуванні.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено відповідно до варіанту № 1 висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2018 року № 920/18-22 порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками: ОСОБА_1 (23/50 частини) та ОСОБА_2 (27/50 частини), зокрема:
- у користування ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 272 кв. м;
- у користування ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею
321 кв. м;
- земельну ділянку площею 18 кв. м залишено у загальному користуванні співвласників.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право спільної часткової власності на земельну ділянку здійснюється співвласниками за їхньою згодою, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства. Урахувавши розмір часток кожного з співвласників на житловий будинок, наявності спору між сторонами щодо порядку користування спірною земельною ділянкою, суд на підставі положень статей 319, 356, 358, 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 88, 96, 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вважав обгрунтованими вимоги позивача про визначення порядку користування земельною ділянкою по
АДРЕСА_1 між її співвласниками, відповідно до варіанту № 1 висновкусудової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2018 року № 920/18-22. Суд визнав необгрунтованими посилання відповідача на сплив позовної давності, як самостійної правової підстави для відмови у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 у судовому порядку оспорювала рішення органу місцевого самоврядування; рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року, яке набрало законної сили 10 жовтня 2017 року її позов про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо приватизації ОСОБА_3 (чоловіком відповідачки) земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 задоволено, а тому звернення позивача із зазначеним позовом до суду (26 жовтня 2017 року), відбулося у межах позовної давності.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінено шляхом компенсації ОСОБА_1 судових витрат за подання позовної заяви у розмірі 640,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов обгрунтованого висновку про встановлення порядку користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірною земельною ділянкоювідповідно до варіанту № 1, запропонованого у висновку судової земельно-технічної експертизи
від 30 жовтня 2018 року № 920/18-22, як такого, що ураховує відсутність порушень прав співвласників щодо користування їх власністю (будівлями і спорудами), відповідає розміру належних їх часток у праві власності на будинковолодіння. Суд вважав безпідставними доводи ОСОБА_2 про відсутність між співвласниками спору щодо користування земельною ділянкою, оскільки вони спростовуються рішеннями Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2017 року (справа № 608/1944/16),
від 28 вересня 2017 року (справа № 608/927/17), а також відхилив посилання заявника на безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні її клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки, звертаючись до суду з позовом у
2015 році, ОСОБА_1 вказала відповідачем ОСОБА_3, натомість стороною відповідача у даній справі є ОСОБА_2, що свідчить про відсутність однієї із підстав для закриття провадження у справі (спір між тими самими сторонами).
Змінюючи рішення суду в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд вказав, що, стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640,00 грн, суд першої інстанції не врахував, що відповідач є інвалідом ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з чим понесені ОСОБА_1 судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 640,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій вона просила скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року, й ухвалити у справі нове судове рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, відповідно до проведеного 01 листопада 1982 року Чортківським міським бюро технічної інвентаризації розподілу земельної ділянки, схематично зображеного у викопіровці з плану забудови кварталу № 101, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідачем у справі є інша особа, ніж у заявленому у 2015 році позові ОСОБА_1 про визначення порядку користування спірною земельною ділянкою. Пред`явлення позову до неї є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 за життя не набув права власності на земельну ділянку, а вона, як його спадкоємець не може вважатися його правонаступником, оскільки сам по собі факт прийняття спадщини (житлового будинку), а не спірної земельної ділянки, і як наслідок наявність у спадкоємця права на продовження приватизації земельної ділянки, не може вважатися тотожним поняттю процесуального правонаступництва у справі з аналогічними позовними вимогами. Висновок судів попередніх інстанцій про наявність спору між нею та позивачем щодо порядку користування земельною ділянкою є необгрунтованим, оскільки позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав, зокрема наявності будь-яких перешкод з її боку у приватизації присадибної земельної ділянки (відмова у реєстрації земельної ділянки, погодженні меж або затвердженні документації із землеустрою), що є передумовою для звернення до суду із зазначеним позовом. Визначаючи порядок користування співвласниками спірною земельною ділянкою, суди попередніх інстанцій необгрунтовано взяли до уваги висновок судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2018 року № 920/18-22, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема її не було повідомлено про проведення експертизи, натурне обстеження земельної ділянки проведено без її участі, не застосовувалися технічні прилади, на першій сторінці висновку відсутній підпис експерта. Суди залишили поза увагою безпідставне посилання експерта на пункт 3.25 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, оскільки зазначені норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України, що у даному випадку не здійснювалось. Усі три запропоновані експертом варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою вважала необ`єктивними, оскільки вони не враховують її інтереси, як співвласника, адже унеможливлюють використання нею господарських будівель. Суди не обговорили питання про наявність у неї права на отримання грошової компенсації за належні їй господарські споруди у зв`язку із визначенням порядку користування земельною ділянкою, та не встановили обставин неможливості роздільного користування земельною ділянкою площею 18 кв. м. Рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради
від 11 листопада 1982 року № 511 "Про порядок користування загальною земельною ділянкою АДРЕСА_1 " між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_3 " є чинним, однак суди не взяли його до уваги та не надали належної оцінки відсутності наведеного експертом обгрунтування необхідності відступлення від фактичного порядку користування земельною ділянкою, визначеного рішенням органу місцевого самоврядування, який протягом тридцяти п`яти років визнавався позивачем, підтвердженням чого є встановлення нею огорожі та бетонного бордюру.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Посилання заявника на наявність підстав для закриття провадження у справі є необгрунтованими, оскільки відповідач успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 27/50 частин житлового будинку, а отже має право на користування земельною ділянкою на якій він розташований. Після смерті ОСОБА_3 вона зверталася до заявника з пропозицією про урегулювання питання користування спірною земельною ділянкою, однак у зв`язку з її відмовою змушена була звернутися до суду із зазначеним позовом, що свідчить про наявність спору між ними та відсутність правових підстав для закриття провадження у справі. За відсутності переконливих та достовірних аргументів на підтвердження доводів заявника про необгрунтованість висновку експерта, вважала їх безпідставними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 06 грудня 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Рішенням виконавчого комітету Чортківської міської ради народних депутатів Тернопільської області від 01 січня 1980 року № 576 "Про оформлення права власності на цілий житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 ", оформлено право власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та затверджено акт введення в експлуатацію цього будинку.
18 січня 1980 року виконком Чортківської міської ради видав ОСОБА_3 свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по
АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 05 листопада 1980 року
ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 (позивачу) 23/50 частин з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться по
АДРЕСА_1 .
Згідно з викопіровкою із плану забудови кварталу АДРЕСА_3, виготовленої Чортківським міським бюро технічної інвентаризації
01 листопада 1982 року, проведено розподіл земельної ділянки по
АДРЕСА_3 із визначенням чітких меж власників житлового будинку.
Рішенням виконавчого комітету Чортківської міської ради від 11 листопада
1982 року № 511 "Про порядок користування земельною ділянкою
АДРЕСА_3 між співвласниками ОСОБА_1 і
ОСОБА_3 ", закріплено за ОСОБА_1 земельну ділянку по
вул. М. Кривоноса площею 283 кв. м, а за ОСОБА_3 - площею 333 кв. м. Загальна площа земельної ділянки складала 0,0616 га.
Відповідно до рішення десятої сесії двадцять першого скликання Чортківської міської ради народних депутатів Тернопільської області від 17 грудня 1993 року "Про передачу громадянам міста Чорткова безплатно у приватну власність та користування земельних ділянок" ОСОБА_1 затверджено передачу безплатно у приватну власність земельну ділянку площею 308 кв. м, розташовану по
АДРЕСА_1 .
Позивачка неодноразово змінювала прізвище, ім`я та по батькові.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 16 серпня 2001 року серії
НОМЕР_1 ОСОБА_1 змінила ім`я на ОСОБА_1, а відповідно до свідоцтва від 18 березня 2005 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 змінила ім`я на ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є власником 23/50 частин житлового будинку