Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2-2394/2009
провадження № 61-46791св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05 травня 2018 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просив:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, укладений 01 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- визнати за ним право власності на житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, загальною площею 232,7 кв. м, житловою площею 119,7 кв. м, балкон (літ. А), ганок (літ. А-1, а-2, а-3), вимощення (1), доріжка та площадка садова (1V), яка вигрібна (11), колодязь питний (111), ворота (№ 5 та № 6), огорожа (№ 7 та № 8), який розташований на земельній ділянці розміром 1 300 кв. м.
Позов мотивований тим, що 01 липня 2009 року він придбав у відповідача житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 .
Про укладення правочину відповідач надала йому відповідну розписку, обіцяючи вподальшому посвідчити угоду нотаріально.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, укладений 01 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, загальною площею 232,7 кв. м, житловою площею 119,7 кв. м, балкон (літ. А), ганок (літ. А-1, а-2, а-3), вимощення (1), доріжка та площадка садова (1V), яка вигрібна (11), колодязь питний (111), ворота (№ 5 та № 6), огорожа (№ 7 та № 8), який розташований на земельній ділянці розміром 1 300 кв. м.
Суд першої інстанції, встановивши, що сторони домовились про всі істотні умови договору купівлі-продажу житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, на виконання правочину позивачем сплачені відповідачу грошові кошти в сумі 80 000 грн, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2009 року апеляційним судом Одеської області 08 травня 2018 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про визнання права власності, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2009 року визнано нечинним, провадження в справі закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитись від позову. ОСОБА_1 подав нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову, яка не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб, з положеннями статті 256 ЦПК України ознайомлений, тому відмова може бути прийнята судом, що відповідно до статті 373 ЦПК України є підставою для визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття апеляційного провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У листопаді 2018 року ОСОБА_3, яка не приймала участі у розгляді справи, звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою порушено її права, оскільки відмовляючись від позовних вимог, ОСОБА_1 мав на меті уникнути поділу спірного житлового будинку під час розгляду справи про поділ майна подружжя.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.