Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 502/1177/19
провадження № 61-10736св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - державний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу державного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" на рішення Кілійського районного суду Одеської області, у складі судді Масленикова О. А., від 19 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Гірняк Л. А., від 24 червня 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року державний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" (далі - ДНЗ "Кілійський професійний ліцей") звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просив виселити відповідача з житлового приміщення, а саме з квартир АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що гуртожиток, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, належить на праві власності державі, в особі Міністерства освіти на науки України та переданий ДНЗ "Кілійський професійний ліцей" на праві оперативного управління.
З 02 червня 1997 року у житловому приміщенні за адресою: квартири АДРЕСА_2 , без належних правових підстав проживає відповідач ОСОБА_1 разом із членами своєї сім`ї. ОСОБА_1 був вселений у зазначене приміщення як член сім`ї свого батька ОСОБА_2 з дозволу колишнього директора ПТУ-12 (стара назва ДНЗ "Кілійський професійний ліцей") ОСОБА_3 .
В подальшому ОСОБА_1 був протиправно, без належних правових підстав зареєстрований за місцем постійного проживання у житловому приміщенні за вищевказаною адресою.
03 грудня 1997 року ОСОБА_1 був тимчасово прийнятий на роботу до ПТУ-12 на посаду охоронця, у зв`язку з відсутністю основного працівника. 22 травня 1998 року ОСОБА_1 був звільнений з посади охоронця за власним бажанням. Ордер на вселення до приміщення за адресою: квартири АДРЕСА_2, ані ОСОБА_1, ані його батьку не надавався, договір найму житлового приміщення не укладався.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 разом із членами своєї сім`ї самовільно, без належних правових підстав зайняв вказане житлове приміщення, у зв`язку з чим підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2019 року у задоволенні позову ДНЗ "Кілійський професійний ліцей" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду. Положення цього конституційного принципу закріплені у частині четвертій статті 9 Житлового кодексу Української РСР, згідно з якою ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідач вселився до займаного ним на даний час приміщення з дозволу адміністрації відповідного закладу та за погодженням з профспілковим комітетом у відповідності до норм ЖК УРСР, що регулюють правовідносини з надання житла в гуртожитках, що також підтверджується відміткою в паспорті про його реєстрацію за відповідною адресою, підставою для проведення якої мав бути ордер на зайняття відповідного житлового приміщення, тому відсутні підстави вважати, що відповідач зайняв відповідне приміщення самовільно та з порушенням встановленого порядку, оскільки був вправі розраховувати на те, що дії адміністрації закладу відповідають вимогам чинного на час вселення законодавства, і з огляду на тривале проживання у ньому з родиною, несення протягом всього часу проживання витрат на обслуговування свого житла та сплату комунальних послуг, відсутність у нього іншого житла. З огляду на заначене суд дійшов висновку, що є достатні підстави для того, щоб вважати відповідне житло належним відповідачу в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому його виселення з відповідного житла з метою оформлення права власності на нього для ефективного використання визнано невиправданим втручанням у приватну сферу особи, таким, що не є співмірним та пропорційним із переслідуваною метою заходом, а порушує права на повагу до житла, що є недопустимим.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ДНЗ "Кілійський професійний ліцей" залишено без задоволення, а рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ДНЗ "Кілійський професійний ліцей" просить скасувати рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму
права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
ДНЗ "Кілійський професійний ліцей" зазначає, що висновок про застосування судами частини третьої статті 116 ЖК УРСРне відповідає правовим висновкам, які містяться у постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року по справі № 6-2010цс16, про те, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 344/18741/14-ц, провадження № 61-22904св18.
Крім того заявник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 вселився до житлового приміщення за відсутності правових підстав, а також на обставини, встановлені ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 жовтня 2013 року, якою була відхилена апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 05 червня 2013 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки молоді та спорту в особі ДПТНЗ "Кілійський професійний ліцей", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - КП "Кілійське БТІ та РОН", про визнання права власності на нерухоме майно, зобов`язання Кілійське КП"БТІ та РОН" провести інвентаризацію і зареєструвати право власності. Вказаною ухвалою суду чітко встановлено, що документи, на підставі яких ОСОБА_1 заселений до гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року справу за позовом державного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень судів попередніх інстанцій, суди правильно встановили обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 грудня 1997 року на підставі наказу № 63 ОСОБА_1 був тимчасово прийнятий на роботу до ПТУ-12 на посаду охоронця, у зв`язку з відсутністю основного працівника.
22 травня 1998 року на підставі наказу № 27 ОСОБА_1 був звільнений з посади охоронця за власним бажанням.
27 травня 1997 року ОСОБА_2 звернувся до директора ПТУ-12 Кутили Л. І. із заявою, в якій просив дозволити надати житло його сину ОСОБА_1 . На заяві міститься відмітка керівника профспілкового комітету ПТУ-12 Коваленка В. Г. щодо відсутності у профспілкового комітету заперечень стосовно надання житла ОСОБА_1 з оплатою згідно кошторису, а також резолюція "Разрешаю" за підписом керівника закладу освіти ОСОБА_4 від 29 травня 1997 року.
Згідно даних паспорту відповідача його місце проживання зареєстроване за адресою: квартира АДРЕСА_5, з 02 червня 1997 року.
Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради № 47 від 18 березня 2004 року квартири АДРЕСА_4 переведено у категорію "житлові приміщення".
Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради № 222 від 29 жовтня 2004 року доповнено рішення виконавчого комітету Кілійської міської ради № 47 від 18 березня 2004 року наступними словами: "по АДРЕСА_4, а решту приміщень, у категорію "нежитлові приміщення".
Розпорядженням Кілійського ПТУ № 12 від 11 січня 2005 року Кілійському районному БТІ доручено оформити документи по приватизації квартир: ОСОБА_2, АДРЕСА_7, ОСОБА_5, АДРЕСА_8, та укласти договір з районним БТІ про порядок оформлення документів щодо приватизації житлового фонду ПТУ № 12.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області № 2424/2009 від 17 вересня 2009 року позов ДПТНЗ "Кілійський професійний ліцей" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення залишений без розгляду.
Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 34/178-09-4865 від 16 листопада 2009 року у задоволенні позову ДПТНЗ "Кілійський професійний ліцей" до регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_6, фізична особа-підприємець ОСОБА_7, про визнання права власності відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26 січня 2010 року рішення господарського суду Одеської області у справі № 34/178-09-4865 від 16 листопада 2009 року залишено без змін.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області у справі № 2-2290/10 від 07 вересня 2010 року позов Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на боці позивача ДПТНЗ "Кілійський професійний ліцей" про виселення залишений без розгляду.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області № 2-2967/10 від 29 вересня 2010 року позов ДПТНЗ "Кілійський професійний ліцей до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Міністерство освіти і науки України, регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області, про виселення з житлового приміщення залишений без розгляду.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 05 червня 2013 року № 1513/2751/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 жовтня 2013 року, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти, науки молоді та спорту в особі Кілійського професійного ліцею, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - КП "Кілійське БТІ та РОН", про визнання права власності на нерухоме майно.