Постанова
Іменем України
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 234/17433/17
провадження № 61-3978св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області у складі судді Заборського В. О. від 19 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дундар І. О., Азевича В. Б., Корчистої О. І., від 23 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), про визнання правочину недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказали, що 08 липня 2017 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір з виготовлення віконних (дверних) конструкцій на суму 24 900 грн. На виконання умов договору вони сплатили передплату у розмірі 22 900 грн, проте віконні конструкції не були виготовлені у передбачений договором строк.
За таких обставин позивачі з урахуванням уточнення позовних вимог просили визнати недійсним договір підряду від 08 липня 2017 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на організацію робіт по виготовленню та передачі у власність віконних конструкцій; стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спричинену їй майнову шкоду у вигляді внесеного авансу у розмірі 22 900 грн; стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спричинену їй майнову шкоду у вигляді сплачених нею станом на 26 вересня 2018 року відсотків за надані кредитні кошти (послуги) за її картковим рахунком у розмірі 7 336,86 грн, а також відсотки за картковим рахунком її брата ОСОБА_4 в сумі 2 323,38 грн; стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спричинену їй моральну шкоду у розмірі 200 000 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді оплати професійної правничої допомоги у розмірі 3 512 грн.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач виконував свої договірні зобов`язання належним чином, а позивач як замовник не сплатила залишок грошової суми за договором та ухиляється від прийняття замовленої продукції. Замовник була ознайомлена із споживчими властивостями товару, технічними умовами, умовами оплати та доставки, а тому посилання позивачів на відсутність в договорі строку установки, кінцевої вартості замовлення та відповідальності відповідача у випадку порушення або невиконання умов договору є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір з виготовлення віконних (дверних) конструкцій суперечить вимогам статей 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, а тому є недійсним. Відповідач ввів позивачів в оману відносно основних характеристик продукції, обумовленої договором. Положення договору містять істотний дисбаланс прав та обовʼязків сторін договору та є несправедливими.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26 лютого 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 липня 2017 року між ОСОБА_2 (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручила, а виконавець зобов`язався організувати роботи з виготовлення та передання у власність полівінілхлорид конструкцій за розцінками виконавця.
Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов`язався оплатити та прийняти готові вироби та роботу згідно умов договору.
У договорі визначено колір профілю - білий, заповнення 4х16х4 (2 скла), профіль ПВХ WDS classic (3 камери), вартість виробів - 24 900 грн, з яких завдаток 22 900 грн вноситься замовником у день підписання договору виконавцем (пункт 2.2), а залишок у розмірі 2 000 грн повинен бути внесеним у строк - до передачі виробів у власність (пункт 2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник зобов`язався сплатити вартість виробів, яка складає 24 900 грн на умовах, які встановлені договором, і після виконання цього пункту замовником, згідно із пунктом 3.2 виконавець зобов`язався передати у власність замовника виготовлені вироби протягом 40 робочих днів з моменту укладення договору.
ОСОБА_2 08 липня 2017 року сплатила суму першого платежу (завдатку) у розмірі 22 900 грн, з якої 6 000 грн сплачено за рахунок кредитних коштів з карти ПАТ КБ "Приватбанк", яка належить ОСОБА_4, а суму 16 900 грн сплачено за рахунок кредитних коштів з карти ПАТ КБ "Приватбанк", яка належить ОСОБА_1
Залишок несплаченої суми за договором у розмірі 2 000 грн замовником ОСОБА_2 не сплачено.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.