Постанова
Іменем України
19 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/10181/17
провадження № 61-289св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Хмельницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Продана Б. Г., від 23 серпня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І., від 28 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Хмельницької міської ради про визнання недійсним рішення Хмельницької міської ради та Державного акту на право власності на землю.
У обґрунтування позову вказав, що рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 13 липня 1995 року № 488 йому надано у власність земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 1 000 кв. м. Він мав намір виготовити технічну документацію на цю земельну ділянку, однак суміжний землевласник ОСОБА_2, яка на підставі договору від 07 грудня 2004 року набула у власність земельну ділянку, що раніше належала ОСОБА_3, відмовилася погоджувати йому межі земельної ділянки. Відділ Держгеокадастру у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовив йому у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру оскільки належна йому земельна ділянка перетинається із ділянкою ОСОБА_2 (площа перетину становить 90,7425 %), а також перетинається з ділянкою ОСОБА_4 (площа перетину становить 1,11874%).
Межі сусідніх земельних ділянок він не погоджував, архівної копії технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі в Державному фонді документації із землеустрою не має.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним рішення Хмельницької міської ради про затвердження технічної документації та про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 681010000:27:002:0008, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, кадастровий номер 681010000:27:002:0008; визнати недійсним рішення 27-ї сесії Хмельницької міської ради № 20 від 23 грудня 2005 року про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4, кадастровий номер 6810100000:27:002:0020, за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, кадастровий номер 6810100000:27:002:0020.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення 27 сесії Хмельницької міської ради № 20 від 23 грудня 2005 року про затвердження технічної документації та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4, кадастровий номер 6810100000:27:002:0020, за адресою: АДРЕСА_2 та Державного акту на право власності на цю земельну ділянку залишено без розгляду.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування його прав як землекористувача.
При цьому судами встановлено, що ОСОБА_1 приступив до використання земельної ділянки без встановлення її меж в натурі, отже відсутні докази того, що земельна ділянка, з кадастровим номером 681010000:27:002:0008, що належить ОСОБА_2 виділена за рахунок належної йому земельної ділянки.
З цих же підстав суди не взяли до уваги висновок земельної експертизи, в основу якого були покладені вихідні дані про користування позивачем земельною ділянкою площею 0,10 га.
Крім того, позивач фактично користується земельною ділянкою площею 0,1154 га, в той час як рішенням виконкому Хмельницької міської ради № 488 від 13 липня 1995 року йому виділена земельна ділянка площею 0,10 га.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку із виготовленням ОСОБА_2 нової технічної документації на земельну ділянку без погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, на підставі якої був виданий Державний акт, відбулась накладка її земельної ділянки на земельну ділянку позивача, що підтверджено висновком судової земельної експертизи. Сторони фактично користуються земельними ділянками площею по 0,10 га. Наданий стороною відповідача додаток до рішення Хмельницької міської ради № 488 від 13 липня 1995 року є недопустимим доказом. Суди безпідставно не взяли до уваги висновки земельної експертизи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 січня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У лютому 2019 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю ухвалених у справі рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 13 липня 1995 року № 488 ОСОБА_1 виділено земельну ділянку по АДРЕСА_3 і дозволено будівництво індивідуального житлового будинку та пунктом 4 цього рішення зобов`язано забудовників зареєструвати отриману земельну ділянку в земельному відділі міськвиконкому (а.с. 7).
Суміжна земельна ділянка, кадастровий номер 6810100000:27:002:0008, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рішенням виконкому Хмельницької міської ради була виділена ОСОБА_3, який після оформлення права власності на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2003 року відчужив її ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2004 року продала зазначену земельну ділянку ОСОБА_2, яка 23 листопада 2005 року отримала Державний акт серії ХМ №010896 на право власності на цю земельну ділянку (а.с.159).
ОСОБА_1 , маючи на меті оформлення права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 та присвоєння їй кадастрового номеру, розробив технічну документацію із землеустрою, однак рішенням державного реєстратора №РВ-6800188182017 від 11 травня 2017 року йому було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: наявність перетину ділянок з ділянкою 6810100000:27:002:0020 площею 1,1874% та з земельною ділянкою 6810100000:27:002:0008 площею 90,7125%.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до положень частини першої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.