ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002316
адміністративне провадження № К/9901/11091/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н.В.
суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002316
за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за вимушений прогул, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
за касаційною скаргою Яворівської районної державної адміністрації Львівської області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, прийняте у складі головуючого Костецького Н.В.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Макарика В.Я., Матковської З.М.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач), в якому просив:
1.1 визнати бездіяльність Яворівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні заборгованості по заробітній платі за час його відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року протиправною;
1.2 стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 128 185 грн 86 коп, у тому числі: заборгованість по заробітній платі в розмірі 34 236 грн 84 коп за час його відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року; грошову компенсацію за вимушений прогул з 21 травня 2018 року по 15 лютого 2019 року в розмірі 89 517 грн 42 коп; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4 431 грн 60 коп;
1.3 стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 100 000 грн моральної шкоди.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 08 грудня 2012 року позивач займав посаду керівника відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації Львівської області. Розпорядженням Яворівської районної адміністрації з 01 лютого 2018 року ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків. 19 березня 2018 року розпорядженням Яворівської районної адміністрайції позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Проте рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року визнано протиправним та скасовано вказане розпорядження.
2.1. Відповідно до розпорядження Яворівської районної державної адміністрації від 20 березня 2018 року позивача повторно відсторонено від виконання обов`язків. Так, 05 травня 2018 року розпорядженням Яворівської районної адміністрації позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано вказане розпорядження відповідача. Яворівською районною державною адміністрацією 21 травня 2018 року звільнено ОСОБА_1 з роботи, однак рішенням суду поновлено позивача на роботі.
2.2. Позивач зазначає, що за період відсторонення позивача від виконання обов`язків з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року Яворівської районної державної адміністрації не виплачена заробітна плата, а також не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням. Звертає увагу на те, що відповідачем протягом року порушувались права у сфері трудових відносин, ОСОБА_1 з онкохворою мамою залишився без засобів на існування, що, як наслідок, вплинуло на стан здоров`я позивача.
3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та зазначив, що рішеннями суду скасовувались розпорядження Яворівської районної державної адміністрації про зауваження та про оголошення догани, проте не були скасовані розпорядження про відсторонення від виконання посадових обов`язків.
3.1. Таким чином відповідачем, на його думку, не допущено протиправної бездіяльності щодо виплати заробітної плати, в тому числі за вимушений прогул. Звертає увагу, що за період відсторонення позивача від виконання обов`язків ОСОБА_1 перебував на лікарняному, відтак отримав виплату з фонду соціального страхування.
3.2. Щодо моральної шкода відповідач зазначає, що при визначенні розміру моральної шкоди позивачем не надано доказів на підтвердження такої шкоди.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації від 08 серпня 2012 року № 188к ОСОБА_1 прийнято на посаду керівника відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації.
5. Відповідно до розпорядження Яворівської районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року № 33/03-07 "Про відсторонення від виконання обов`язків" ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків начальника відділу культури та туризму Яворівської районної державної адміністрації з 01 лютого 2018 року.
6. Розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації від 19 березня 2018 року № 50/03-07 "Про оголошення зауваження" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження.
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 813/1233/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження Яворівської районної державної адміністрації від 19 березня 2018 року №50/03-07.
8. 20 березня 2018 року Яворівською районною державною адміністрацією ОСОБА_1 розпорядженням № 205/02-06 "Про проведення службового розслідування" відсторонено від виконання обов`язків начальника відділу культури та туризму.
9. Розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації від 05 травня 2018 року № 61/03-07 "Про оголошення догани" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 813/1964/18, визнано протиправним та скасовано розпорядження Яворівської районної адміністрації від 05 травня 2018 року № 61/03-07.
11. 21 травня 2018 року розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації №5 5/03-06 "Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 " позивача звільнено з роботи.
12. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 813/2268/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження Яворівської районної адміністрації від 21 травня 2018 року №55/03-06 "Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації з 21 травня 2018 року.
13. 15 лютого 2019 року розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації № 14/03-06 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " позивача поновлено на посаді начальника відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації з 21 травня 2018 року.
14. Розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації від 12 квітня 2019 року № 36/03-06 "Про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 " позивача звільнено з роботи.
15. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 заробітна плата останнього за грудень 2017 року склала - 9779 грн 72 коп, за січень 2018 року - 9189 грн 28 коп.
16. Позивачем на підтвердження понесених моральних страждань надано до суду консультаційне повідомлення від 21 червня 2019 року № 10 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди по заяві громадянина ОСОБА_1
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року позов задоволено частково:
17.1 визнано бездіяльність Яворівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні заборгованості по заробітній платі за час його відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року протиправною.
17.2 стягнуто з Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 34236 грн 84 коп за час його відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року; грошову компенсацію за вимушений прогул з 21 травня 2018 року по 15 лютого 2019 року в розмірі 86 517 грн 42 коп.
17.3 стягнуто з Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 50 000, 00 грн моральної шкоди.
17.4 у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17.5 судовий збір в розмірі 1707 грн 54 коп присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Яворівської районної державної адміністрації Львівської області.
18. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Яворівської районної державної адміністрації щодо невиплати останньому середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, оскільки в судовому порядку ОСОБА_1 поновлений на роботі що свідчить про те, що дисциплінарне провадження закрито та останній не притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а тому має право в порядку статті 72 Закону України "Про державну службу" на оплату середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.
18.1. Також суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 813/2268/18 при поновленні не вирішено питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
18.2. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 50 000 грн, посилаючись при цьому на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/2252/14 та від 20 лютого 2018 року у справі 818/1394/17.
19. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.002316 змінено. Абзац другий, третій четвертий резолютивної частину викладено в наступній редакції:
19.1 визнано протиправною бездіяльність Яворівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків при звільненні за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року.
19.2 стягнуто з Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків при звільнення в розмірі - 34 236 грн 84 коп за період з 01 лютого 2018 року по 21 травня 2018 року та середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі з 21 травня 2018 року - 15 лютого 2019 року в розмірі - 86 054 грн 76 коп.
19.3 стягнуто з Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 5 000 грн. за завдану моральну шкоду.
19.4. в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
20. Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність оскільки не виплатив позивачу саме середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків при звільненні, а не заробітну плату, як зазначив суд першої інстанції та щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 травня 2018 року до 15 лютого 2019 року, який становить - 86 054 грн 76 коп, замість - 86 517, 42 грн. як визначив суд першої інстанції.
20.1. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виходячи з засад розумності та справедливості, співмірний розмір відшкодування моральної шкоди становитиме саме 5 000 гривень, оскільки суд апеляційної інстанції враховує наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача у зв`язку з незаконним звільненням, яке призвело до моральних та душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків що вимагало від останнього додаткових зусиль для організації свого життя.
20.2. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився із висновками викладеними у рішенні суду першої інстанції.
IV. Касаційне оскарження
21. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 21 квітня 2020 року.
22. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
23. В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував норму права щодо стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків без урахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 674/24/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 664/4070/15-а, від 19 червня 2019 року у справі № 820/3313/17, від 05 грудня 2019 року у справі № 806/409/17, від 27 квітня 2020 року у справі № 812/639/18.
23.2. Відповідач наголошує, що не застосовується (неможливе) одночасне (подвійне) стягнення з роботодавця заробітної плати та оплати періоду перебування на лікарняному, так як і неможливим є стягнення середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України та статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде не співмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
23.3. Також відповідач звертає увагу на тому, що позивач отримав виплати згідно з листками непрацездатності, а повторна виплата недопустима та заборонена законом, тому це призведе до нецільового використання коштів державного бюджету, що і не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
23.4. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що розпорядження Яворівської районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року № 33/03-07 "Про відсторонення від виконання обов`язків" яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків начальника відділу культури та туризму Яворівської районної державної адміністрації з 01 лютого 2018 року та розпорядження Яворівською районною державною адміністрацією 20 березня 2018 року № 205/02-06 "Про проведення службового розслідування", яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків начальника відділу культури та туризму не оскаржені та не скасовано жодним рішенням суду, а отже підстави для виплати середнього заробітку за час відсторонення позивача від займаної посади відсутні.
23.5. Також заявник касаційної скарги вважає, що позивачем на підтвердження понесеної моральної шкоди не додано доказів понесених витрат та не зазначено чим саме відповідач спричинив позивачу цю шкоду.
23.6. Додатково відповідач звертає увагу, що судами попередніх інстанцій здійснено розрахунок середнього заробітку за час відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків без врахування розпорядження Яворівської районної державної адміністрації від 30 січня 2018 року № 64/02-06.
24. 16 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В., суддів Смоковича М.І., Радишевської О.Р. відкрито касаційне провадження та витребувано із Львівського окружного адміністративного суду справу № 1.380.2019.002316.
25. 25 вересня 2020 року справа № 1.380.2019.002316 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплати середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.
29. Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
30. Відповідно до положень частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
31. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
33. Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
34. Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
35. Відповідно до частини першої статті 72 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції чинної на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VIII) на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків.
36. Згідно з частиною третьою статті 72 Закону № 889-VIII тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.