ПОСТАНОВА
Іменем України
21 жовтня 2020 року
Київ
справа №805/491/17-а
адміністративне провадження №К/9901/51211/18, №К/9901/49339/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про стягнення заробітної плати та інших виплат при звільненні, відшкодування майнової і моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 і Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (суддя Олішевська В.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА України в Донецькій області), в якому з урахуванням поданої при новому розгляді справи заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.12.2017 остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь:
- заробітну плату за вересень і жовтень 2014 року в сумі 2805,29 грн;
- компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 742,65 грн,
- грошову допомогу до щорічної основної оплачуваної відпустки в розмірі 1545,20 грн,
- середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 50495,04 грн;
- компенсацію втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 3894,42 грн,
- інфляційні витрати в сумі 10539,33 грн;
- три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 2393,64 грн;
- збитки, завдані простроченням зобов`язання (упущена вигода), в сумі 10982,87 грн.
- моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
2. На обґрунтування позову зазначив, що з 25 вересня 2009 року він працював судовим розпорядником у Кіровському районному суді м. Макіївки Донецької області та був звільнений з цієї посади за власним бажанням 31 жовтня 2014 року. У день звільнення відповідач не провів із ним остаточного розрахунку, а саме: не виплатив заробітну плату за вересень і жовтень 2014 року, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, грошову допомогу до основної оплачуваної відпустки. У зв?язку з цим уважав, що з відповідача має бути стягнута заборгованість із цих виплат, а також притягнуто його до відповідальності, встановленої трудовим і цивільним законодавством, за затримку розрахунку при звільненні.
ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій
3. Справа розглядалася судами неодноразово.
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року позов задоволено частково: стягнуто з ТУ ДСА України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за вересень, жовтень 2014 року в розмірі 2833,60 грн і грошову компенсацію за невикористані дні щорічні відпустки в розмірі 1236,07 грн (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошової допомоги до щорічної основної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу.
6. Постановлено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ТУ ДСА України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1218 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.04.2015 по 17.04.2018 в розмірі 47479,38 грн та компенсації втрати частини доходу - заробітної плати за вересень-жовтень 2014 року - за період з 14.04.2015 по 17.04.2018 відповідно до вимог Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" (з урахуванням податків, зборів обов`язкових платежів).
7. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
8. У касаційній скарзі ТУ ДСА України в Донецькій області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
9. За доводами відповідача, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, які визначають особливості правового регулювання оплати праці працівників установ, розміщених на тимчасово неконтрольованій Україною території, та з порушенням норм процесуального права дійшли помилкових висновків щодо продовження роботи Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області та виконання позивачем своїх службових обов?язків після серпня 2014 року. Зазначає також про необґрунтованість судових рішень у частині стягнення на користь позивача компенсації за невикористану частину відпустки, розрахунок якої проведено судами на підставі неналежних доказів, а також безпідставне стягнення судом апеляційної інстанції допомоги на оздоровлення, виплата якої при наданні державному службовцю щорічної відпустки є правом, а не обов?язком керівника апарату суду.
10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмовлених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2018.
11. На обґрунтування скарги позивач зазначає про неповне встановлення судами обставин справи в частині дати укладення ним трудового договору з Кіровським районним судом м. Макіївки Донецької області, внаслідок чого судами неправильно розраховано кількість днів невикористаної ним щорічної відпустки за період з 25.05.2013 по 31.10.2014 (29 днів замість правильних 39 днів). Стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при визначенні періоду затримки розрахунку при звільненні (має визначатися як період з дня звільнення по день фактичного розрахунку), обчисленні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (не враховано підвищення тарифних ставок і окладів у розрахунковому періоді), визначенні суми компенсації втрати частини доходу (під доходом, крім заробітної плати, слід розуміти також грошову компенсацію за невикористану відпустку, допомогу на оздоровлення та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні). Не погоджується позивач і з судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування відповідачем майнової і моральної шкоди, вважаючи, що положення цивільного законодавства поширюються на спірні правовідносини. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не розглянув його заяву про збільшення розміру позовних вимог від 14.01.2018, і ці порушення не були виправлені судом апеляційної інстанції.
12. Позивачем заявлені клопотання про розподіл судових витрат з урахуванням понесених ним витрат під час касаційного розгляду справи, а також про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце її розгляду; у судове засідання не прибули, заявивши клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
14. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
ІV. Встановлені судами фактичні обставини справи
15. З 25 вересня 2009 року ОСОБА_1 працював на посаді судового розпорядника Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області.
16. Наказом керівника апарату Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31.10.2014 №24-К ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 31 жовтня 2014 року за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), Закону України "Про державну службу".
17. З наказом про звільнення позивач ознайомлений 31 жовтня 2014 року.
18. 10 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ТУ ДСА України в Донецькій області з вимогою про надання довідок щодо роботи у Кіровському районному суді м. Макіївки Донецької області із зазначенням посади, часу, стажу роботи і розміру заробітної плати, щодо середнього заробітку за останній рік роботи та щодо невиплачених при звільненні сум.
19. У листі від 29.04.2015 №05-2362-05 ТУ ДСА України в Донецькій області повідомило позивачу, що нарахування і виплата йому заробітної плати можуть бути здійснені після відновлення роботи суду або в разі його переведення до іншого суду, що знаходиться на підконтрольній Україні території. З доданої до листа довідки про заробітну плату за 2014 рік убачається, що заробітна плата виплачувалася ОСОБА_1 по серпень 2014 року включно, інформації про наявність заборгованості з виплати заробітної плати не вказано.
20. 22 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату йому заборгованості в розмірі 42451,40 грн на підставі статей 83, 116, 117 КЗпП, статті 24 Закону України "Про відпустки", статті 57 Закону України "Про державну службу", статті 34 Закону України "Про оплату праці", статей 536, 612, 623, 625 Цивільного кодексу України.
21. Листом від 12.07.2016 №07-957-16 ТУ ДСА України в Донецькій області відповіло ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення йому зазначених виплат, ураховуючи, що після видання головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розпорядження від 02.09.2014 №27/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області припинив свою роботу зі здійснення правосуддя і його працівники не виконують свої службові обов?язки. Водночас на підставі рішення Ради суддів України від 23.12.2014 №76 заробітна плата працівникам апаратів судів за період, протягом якого такі працівники обіймали посади в судах, що розміщувалися на тимчасово неконтрольованій території, підлягає виплаті в разі їх зарахування до апаратів судів, розміщених на територіях, підконтрольних українській владі. Крім того, повідомлено, що ТУ ДСА України в Донецькій області, здійснюючи нарахування при звільненні працівників місцевих загальних судів, керується інформацією, викладеною керівником апарату чи головою суду у копії відповідного наказу, яка має бути завірена належним чином та містити відомості, облік яких веде кадрова служба відповідного органу. Копія наказу про звільнення позивача із займаної посади не містить інформації про наявність у останнього невикористаної відпустки та необхідність виплати відповідної компенсації. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення надається лише у випадку надання щорічної відпустки. У листі також зазначено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не передбачено бюджетних призначень на утримання Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області.
V. Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
23. Строки виплати заробітної плати встановлені у статті 115 КЗпП та передбачають відповідні виплати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
24. Аналогічні норми щодо визначення заробітної плати і строків її виплати закріплені у статтях 1 і 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці".
25. Згідно зі статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
26. За змістом частин першої і другої статті 142 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх судів загальної юрисдикції, крім Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів, здійснює Державна судова адміністрація України.
27. Указом виконуючого обов?язки Президента України від 14.04.2014 №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", відповідно до якого на території Луганської та Донецької областей розпочата антитерористична операція.
28. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 12.08.2014 №1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції обумовлено змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.