ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 823/1258/16
адміністративне провадження № К/9901/16200/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , Військової частини А 1376 , Військової частини А 2802 про стягнення коштів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (головуючий суддя - Каліновська А.В., судді: Коваленко В.І., Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (головуючий суддя - Мамчур Я.С., судді: Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) .
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 недоплачену внаслідок незаконного відрахування заробітну плату в сумі 10548 грн. 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що навчався на факультеті військово-морських сил Одеської національної морської академії, однак у зв`язку із поданням рапорту про відрахування через небажання продовжувати навчання, матроса військової служби ОСОБА_1 було відраховано з академії та зараховано у розпорядження військової частини А2802 для подальшого проходження військової служби за контрактом. Згідно витягу із наказу факультету військово-морських сил Одеської національної морської академії від 04.12.2014 №72 загальна сума витрат, пов`язаних з його утриманням становить 10548 грн. 40 коп. Позивач зазначив, що згода на відрахування витрат, пов`язаних з його утриманням із заробітної плати не надавалась, однак, на думку позивача, в супереч вимог Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України - вищезгадану суму незаконно, без судового рішення відраховано із його заробітної плати військовими частинами А2802 та А1376, тобто поза судовим порядком, що має наслідком стягнення із Міністерства оборони України на користь позивача незаконне відрахування заробітної плати в сумі 10548 грн. 40 коп.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року було залучено військову частину А1376 та військову частину А2802 до участі в справі №823/1258/16 в якості відповідачів.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суди виходили з того, що відповідно до вимог п. 25 та п. 30 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі від 23.06.1995 №243/95-ВР, утримання грошового нарахування за наказом про відшкодування заподіяної шкоди провадиться щомісячно у розмірі 20 відсотків, а у разі відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок розкрадання, умисного пошкодження військового майна, - у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення (заробітку). Якщо військовослужбовець вибув на нове місце служби до повного відшкодування заподіяної ним шкоди, то утримання грошової суми за новим місцем служби провадиться на підставі запису у грошовому атестаті. Отже, суди вказали, що дії відповідачів в частині відрахування із заробітної плати позивача спірної суми коштів згідно грошового атестату серії ЗУ №050901, є правомірними та такими, що відповідають нормам Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
08 лютого 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відрахування з заробітної плати позивача коштів загальною сумою 10548,40 грн та повернути позивачу незаконно стягнуті кошти загальною сумою 10548,40 грн.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що відповідачами не дотримано вимоги Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, а саме, за відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення вказаних сум повинно здійснюватися у судовому порядку. Також, скаржник вказував, що відповідно до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, від 23.06.1995 №243/95-ВР, воно регулює лише питання відшкодування прямої дійсної шкоди, завданої розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати, але не стосуються питань грошового забезпечення військовослужбовців, тому не повинно було застосовуватись до спірних правовідносин.
Відповідачем, Міністерством оборони України, були подані до Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на відсутність позовних вимог до Міністерства, відповідач зазначав про те що, він є неналежним відповідачем по справі. Крім того, вказував на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів.
Відповідачем, Військовою частиною А2802, були подані до Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких вказував, що Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, від 23.06.1995 №243/95-ВР є єдиним нормативно-правовим актом, що визначає порядок утримання грошової суми з військовослужбовців на підставі запису в грошовому атестаті у разі вибуття військовослужбовця на нове місце служби до повного відшкодування заподіяної ним шкоди. Також, відповідач вказав, що вказане Положення регулює питання відшкодування прямої дійсної шкоди, заподіяної розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна. При цьому, військовим майном вважається державне майно, в тому числі кошти. Отже, приписи вказаного Положення розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки позивач є військовослужбовцем.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13.11.2011 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А0665 укладено контракт про проходження громадянином України військової служби.
27.08.2014 року, згідно Наказу ректора Одеської національної морської академії від 23.08.2014 року №1612, позивача зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямом підготовки: "Радіотехніка", спеціальність: "Радіоелектричні комплекси та системи озброєння і техніки Військово-Морських Сил", спеціалізація: "Радіотехнічне та гідроакустичне озброєння надводних кораблів і підводних човнів".
Наказом факультету військово-морських сил Одеської національної морської академії №72 від 04.12.2014 року, матроса військової служби за контрактом ОСОБА_1, курсанта факультету військово-морських сил Одеської національної морської академії виключено із списків особового складу факультетів та всіх видів забезпечення починаючи з 04.12.2014 року та направлено для подальшого проходження військової служби до Військової частини А 2802, на підставі особистого рапорту про небажання навчатись, а також зобов`язано позивача відповідно до п. 5 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у розмірі 6767 грн. 54 коп. та витрати на харчування у розмірі 3780 грн. 86 коп., про що видано грошовий атестат ЗУ №050901.
Так, Військовою частиною А2802 щомісячно в період з січня 2015 по вересень 2015 року здійснено утримання від розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 в погашення заборгованості перед державою згідно грошового атестату ЗУ №050901 у розмірі 5124 грн. 85 коп.
Також, Військовою частиною А1376 в період із січня 2016 року по травень 2016 року було стягнуто із заробітної плати позивача залишок заборгованості перед державою згідно грошового атестату ЗУ №050901 у сумі 5423 грн. 55 коп.
Суд першої інстанції вказав, що в судовому засіданні представник позивача зазначив, що наказ факультету військово-морських сил Одеської національної морської академії №72 від 04.12.2014 щодо відшкодування позивачем витрат, пов`язаних з його утриманням - позивачем не оскаржується.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.
Згідно ч. 10 ст. 25 вказаного Закону, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Так, у відповідності до п. 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено, що відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
В силу положень п. 4,6 Порядку №964, відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
Пунктом 7 Порядку №964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Разом з цим, п. 25 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, від 23.06.1995 №243/95-ВР (далі - Положення №243/95-ВР) визначено, що утримання грошового нарахування за наказом про відшкодування заподіяної шкоди провадиться щомісячно у розмірі 20 відсотків, а у разі відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок розкрадання, умисного пошкодження військового майна, - у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення (заробітку). Якщо з грошового забезпечення (заробітку) провадяться інші передбачені законом утримання, то загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 50 відсотків місячного грошового забезпечення (заробітку). Порядок і черговість стягнення в цих випадках визначаються відповідно до чинного законодавства. Під місячним грошовим забезпеченням офіцерського (начальницького) складу і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, слід розуміти посадовий оклад разом з окладом за військове (спеціальне) звання і процентною надбавкою за вислугу років, а військовослужбовців строкової військової служби - посадовий оклад. Місячне грошове забезпечення призваних на збори військовозобов`язаних визначається відповідно до чинного законодавства України.