ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-3999/12/1470
адміністративне провадження № К/9901/26484/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Укрінтерпостача" до Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на додаткову постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 (суддя - Лісовська Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Єщенко О.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 2а-3999/12/1470.
встановив:
Приватне підприємство "Укрінтерпостача" (далі - ПП "Укрінтерпостача") звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Вознесенської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 20.01.2012 (далі - Вознесенська ОДПІ) №0000092301 та №0000052301.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2015, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення Вознесенської ОДПІ від 20.01.2012 року № 0000092301. Скасовано податкове повідомлення рішення Вознесенської ОДПІ від 20.01.2012 № 0000052301 на суму основного платежу податку на прибуток у сумі 312627,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у сумі 1 грн. В решті позову відмовлено.
У вересні 2013 року ПП "Укрінтерпостача" звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №2а-3999/12/1470, яка обґрунтована тим, що в постанові від 06.08.2013 суд не вирішив питання щодо повернення позивачу судових витрат, понесених останнім у зв`язку з оплатою вартості судової експертизи в сумі 14 150,40 грн.
За наслідками розгляду поданої заяви, Миколаївським окружним адміністративним судом 23.07.2015 ухвалено додаткову постанову, якою присуджено ПП "Укрінтерпостача" судові витрати, пов`язанні з проведенням судової експертизи, в сумі 14137,66 грн. з Державного бюджету України.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 додаткову постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 23.07.2015 залишено без змін.
Не погодившись з додатковою постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016, Вознесенська ОДПІ звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені заяви.
В обґрунтування своїх вимог Вознесенська ОДПІ області посилається на те, що станом як на 23.07.2015 (на час прийняття оскаржуваної додаткової постанови), так і станом на 04.03.2016 (на час прийняття ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016) ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2015 у справі №2а-3999/12/1470 не була отримана, у зв`язку з чим ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат є передчасним. Крім того, зазначає, що мотивувальні частини додаткової постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2015 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 не містять висновків щодо розподілу судових витрат.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При прийнятті 06.08.2013 Миколаївським окружним адміністративним судом постанови у справі №2а-3999/12/1470 про часткове задоволення позовних вимог ПП "Укрінтерпостача" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2012 №0000092301 та №0000052301, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених підприємством у зв`язку з проведенням судової експертизи.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини третьої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.