1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



20 жовтня 2020 року

Київ

справа №826/20101/15

адміністративне провадження №К/9901/40741/18



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (головуючий суддя - Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А..) у справі № 826/20101/15.



встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Нововолинська ОДПІ) від 11.06.2015 №0000202100, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 73894,71 грн. за основним платежем та в розмірі 36947,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.



Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оподаткуванню акцизним податком підлягають операції саме з роздрібного продажу підакцизних товарів споживачам для їх особистого некомерційного використання. При реалізації позивачем підакцизних товарів через власну мережу автозаправних станцій юридичним особам шляхом відвантаження відповідної кількості пального особам, які діють від імені та в інтересах цих юридичних осіб, реалізація у роздріб у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відбувається, так як нафтопродукти придбаваються з метою їх використання у комерційних цілях. Крім того, зазначає, що в ході проведення камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання, тому висновки про порушення позивачем законодавства є безпідставними. Також посилається на протиправність застосування штрафу в розмірі 50 відсотків, оскільки в даному випадку факт повторного притягнення до відповідальності відсутній.



Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позовні вимоги задоволено.



Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин реалізації позивачем спірних обсягів товарів для некомерційного використання.



Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Володимир-Волинська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.



У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.



В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу, у зв`язку з чим відповідні операції з відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС незалежно від умов їх продажу та форми розрахунків є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.



В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.



Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.



Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПАТ "Укрнафта" подало до Нововолинської ОДПІ декларацію акцизного податку ПАТ "Укрнафта" за березень 2015 року, в додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до якої задекларовано вартість підакцизних товарів до оподаткування, зокрема: вартість підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, у тому числі у мережі громадського харчування: бензини моторні - 2211543,84 грн., у тому числі від реалізації товарів комерційного використання - 232283,56 грн.; інші нафтопродукти - 4426122,35 грн., у тому числі від реалізації товарів комерційного використання - 1230708,15 грн.; скраплений газ - 293511,94 грн., у тому числі від реалізації товарів комерційного використання - 14902,57 грн.; паливо моторне альтернативне - 33351,26 грн.; вартість підакцизних товарів до оподаткування, зокрема: бензини моторні - 1979260,28 грн.; інші нафтопродукти - 3195414,20 грн.; скраплений газ - 278609,37 грн.; паливо моторне альтернативне - 33351,26 грн.

Нововолинською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності декларації акцизного податку ПАТ "Укрнафта" за березень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.05.2015 №520/22.5/135390, в якому відображено висновки про порушення позивачем статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 та статті 216 Податкового кодексу України та занижено акцизний податок за березень 2015 року на суму 73894,71 грн.

Такі висновки обґрунтовано тим, що продаж підакцизних товарів - нафтопродуктів через мережу автозаправних комплексів безпосередньо споживачам є об`єктом оподаткування акцизним податком незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівковий чи безготівковий) під час здійснення розрахункових операцій.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №0000202100, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на 110842,07 грн., в тому числі за основним платежем - 73894,71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36947,36 грн.

За результатами адміністративного оскарження висновки акту перевірки та оскаржуване рішення залишені без змін.



Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.



Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.



Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України встановлено, що реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.



Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.



Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.



Таким чином, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків.



Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.



Пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар.



Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.


................
Перейти до повного тексту