ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №347/1822/16
адміністративне провадження №К/9901/22736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2017 року (головуючий суддя - Крилюк М.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року (головуючий суддя - Каралюс В.М., судді - Затолочний В.С., Матковська З.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурака Романа Миколайовича
про визнання нечинними дій суб`єкта владних повноважень, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до старшого державного виконавця, Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Р.М., в якому просив постанови відповідача про закінчення виконавчого провадження ВП№37900807 від 30.09.2016; ВП№35173110 від 30.09.2016; ВП№35172810 від 30.09.2016 визнати нечинними та скасувати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з 2009року ДВС Косівського районного управління юстиції умисно не виконує судові рішення, чим порушує конституційні права позивача.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, позов задоволено частково.
Визнано нечинними та скасовано постанови старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стефурак Романа Миколайовича про закінчення виконавчого провадження ВП№37900807 від 30.09.2016року, ВП№35173110 від 30.09.2016року, ВП№35172810 від 30.09.2016року.
Стягнуто зі старшого державного виконавця Стефурака Романа Миколайовича на користь ОСОБА_1 1551,20 грн судових витрат.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення у справі, суди виходили з того, що виконавча служба із 2012 року взагалі не виконувала рішення суду, а тільки видавала формальні відписки та постанови, які в подальшому судом скасовувались. Суди визнали такі дії старшого державного виконавця Стефурака Р.М. незаконними, оскільки вони порушують вимоги чинного законондавства. Суди зазначили, що долучені до матеріалів справи копії виконавчих проваджень свідчать про те, що постановами ВП№37900807, ВП№35172810 та ВП№35173110 від 14.06.2016 були відновлені виконавчі провадження на підставі постанов суду, якими були скасовані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Дані постанови державним виконавцем винесені із порушенням строків, які передбачені Закону України "Про виконавче провадження". Отже, суди дійшли висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірність своїх дій, а права позивача порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
25 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що відновлення виконавчих проваджень відбулось у строки, встановлені законом, після оскарження судових рішень в апеляційному порядку. Зазначає, що спірні у справі постанови винесені правомірно, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивач як стягувач не пред`явив до виконання наявні у нього оригінали виконавчих документів, про що останньому повідомлялось у постановах про відновлення виконавчих проваджень.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Косівського районного суду від 10.07.2012 по справі №0910/246/2012 вирішено визнати нечинними дії Бабинської сільської ради щодо влаштування приватного кладовища та скасувати рішення Бабинської сільської ради Косівського району, Івано-Франківської області від 20.01.2011 року №5 в частині дачі дозволу церковній громаді церкви "Вознесіння Господнього" в с. Бабин на виготовлення проекту щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,5809 в с. Бабин, куток Центр з ведення особистого селянського господарства та для розміщення кладовища (обслуговування кладовища). Також вирішено стягнути з Бабинської сільської ради, Косівського району, Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 1008грн. понесених по справі судових витрат.
Вищевказана постанова суду звернута до виконання та Косівським районним судом видані виконавчі листи, проте відділом ДВС відмовлено у прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчого провадження.
Позивач оскаржив такі дії відповідача до суду та постановою Косівського районного суду від 04.04.2014 дії ДВС Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0910/246/2012, виданого 01.11.2012 Косівським районним судом, визнано протиправними та зобов`язано відділ державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції виконати рішення Косівського районного суду за виконавчим документом № 0910/246/2012.
Згідно постанов старшого державного виконавця Стефурака Р.М. від 14.06.2016 ВП№35172810 та ВП№35173110 на виконання постанова суду від 04.04.2014 по виконавчих листах №0910/246/2012 відновлено виконавче провадження.
Проте 30.09.2016 державним виконавцем закінчено виконавчі провадження, про що свідчать постанови ВП №35172810 та ВП №35173110.
Аналогічні дії проведено державним виконавцем і згідно з постановою Косівського районного суду від 26.03.2013 по справі №347/337/13-а, якою визнано нечинним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Бабинської сільської ради від 29.02.2012 року № 5 щодо встановлення санітарно-захисної зони між господарством ОСОБА_1 та сільським кладовищем. Визнано нечинними бездіяльність сільського голови Самокіщука Василя Васильовича щодо зміни санітарно-захисної зони та в частині заборони проведення поховань поза межами відведеної території для сільського кладовища. Зобов"язано Бабинську сільську раду та сільського голову с.Бабин відновити санітарно-захисну зону в її межах, що існувала станом на 2009 рік, заборонити проводити поховання в межах санітарної зони, що існувала станом на 2009 рік відповіднодо схеми додатку № 1 розпорядження сільського голови № 16 від 17.07.2009 року, тобто в межах земельної ділянки площею 0,5809 га, яка належить церковній громаді с.Бабин, Косівського району, Івано-Франківської області та вирішено стягнути з сільського голови с.Бабин Самокіщука В.В на користь ОСОБА_1 - 1466 грн. судових витрат та 5000 грн. моральної шкоди.
15.04.2013р. Косівським районним судом був виданий виконавчий лист на виконання вказаної постанови, який направлений у відділ ДВС. Проте, постановою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції ВП 37900807 від 15.05.2013 року позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №347/337/13-а.
Відповідно до постанови Косівського районного суду від 03.02.2014 дії Головного державного виконавця державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області визнано нечинними, а постанову від 15.05.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим 15.04.2013 Косівським районним судом Івано-Франківської області, скасовано.
Долучена до матеріалів справи постанова ВП№37900807 від 14.06.2016 свідчить про те, що на підставі вищевказаної постанови суду старшим державним виконавцем Стефураком Р.М. було відновлено виконавче провадження по виконавчому листу №347/337/13-а, а 30.09.2016 закінчено виконавче провадження, відповідно до постанови ВП№37900807.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст.18 цього Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.
Згідно з 3 цієї статті про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
За приписами ст. 51 Закону №606-XIV у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.