ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 822/2972/13-а
адміністративне провадження № К/9901/31583/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2017 (суддя - Данилюк У.Т.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 (головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Сторчак В.Ю., Совгира Д.І.) у справі № 822/2972/13-а.
встановив:
У липні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) від 13.06.2013 №0009091702, №0009051702 та №0009121702.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками повторного перегляду, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 13.06.2013 №0009091702, №0009051702 та №0009121702
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 13.06.2013 №0009051702. В іншій частині позову відмовлено.
При прийнятті зазначених судових рішень в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0009051702 суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем порушено вимоги статті 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва", а саме допущено перевищення максимально допустимого рівня (500 тис. грн.) валового доходу для платників єдиного податку в IV кв. 2010 року, тому з 01.01.2011 він мав перейти на загальну систему оподаткування, але підставою для збільшення вказаних грошових зобов`язань також слугував висновок контролюючого органу про те, що підприємець завищив витрати за 4 квартал 2011 року - на суму 23882,00 грн., за 2012 рік - на суму 34724,27 грн., однак будь-якої інформації, яка б підтверджувала зазначені обставини в акті не було зазначено, та в подальшому податковим органом на вимогу суду надано не було, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0009051702, оскільки в даному випадку частину оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яку суд міг би вважати неправомірним, виокремити неможливо.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Хмельницькому оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач не скористався свої м правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань висвітлених в запереченні на акт перевірки від 21.05.2013 № 2069/17-2/ НОМЕР_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.06.2013 № 2389/17-2/ НОМЕР_1, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем вимог статті 8, пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що підприємець не нарахував та не перерахував до бюджету податок з доходів найманих працівників у загальній сумі 3422,94 грн.; пунктів 177.1, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємець занизив суму податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 25753,80 грн.; підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 підприємець не подавав до органу державної податкової служби розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що у період з 01.01.2010 по 30.09.2011 підприємець здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, а у період з 01.10.2011 по 31.12.2012 - на загальній системі оподаткування.
За період з 01.01.2010 по 30.09.2011 занижено обсяг виручки на загальну суму 190773,64 грн., у тому числі: у 2010 році - на 126295,88 грн., у 2011 році - на 64477,76 грн. внаслідок невідображення у книзі обліку доходів та витрат доходу, отриманого у вигляді взаєморозрахунків. При цьому, у 4 кварталі 2010 року перевищено граничний рівень обсягу виручки (500000,00 грн.) на 101039,43 грн., у зв`язку з чим з 01.01.2011 повинен був перейти на загальну систему оподаткування та оподаткувати суму перевищення, а також дохід, отриманий у 1-3 кварталах 2011 року, за правилами загальної системи оподаткування, проте вказаний обов`язок позивачем виконаний не був. Крім іншого, у акті перевірки було вказано, що за 1-3 квартали 2011 року підприємець занизив валовий дохід на загальну суму 529702,55 грн. та валові витрати, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу, на загальну суму 419798,99 грн., а також завищив валові витрати за 4 квартал 2011 року - на суму 23882,00 грн., за 2012 рік - на суму 34724,27 грн.
На підставі названого акту перевірки відповідачем 13.06.2013 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0009051702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 25753,80 грн. за основним платежем та 6438,45 грн. - за штрафними санкціями;
№0009091702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. - за штрафними санкціями;
№0009121702, згідно яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 3422,94 грн. за основним платежем та 643,88 грн. - за штрафними санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0009051702 про збільшення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 25753,80 грн. з`ясовано, що відповідно до акту перевірки позивачем (який в період з 01.01.2010 по 30.09.2011 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування) не відображено дохід, отриманий у вигляді взаєморозрахунків. За період з 01.01.2010 по 30.09.2011 встановлено заниження обсягу виручки в сумі 190773,64 грн., а саме у 2010 році на 126295,88 грн. та у 2011 році на 64477,76 грн.
При цьому, ФОП ОСОБА_1 у IV кв. 2010 року було допущено перевищення максимально допустимого рівня (500 тис. грн.) обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Сума перевищення склала 101039,43 грн. в IV кв. 2010 року. Однак з 01.01.2011 він не перейшов на загальну систему оподаткування та неправомірно отримав свідоцтво платника єдиного податку, тому за результатами перевірки його було переведено на загальну систему оподаткування та нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму перевищення максимально допустимого обсягу виручки та суму отриманого доходу за І-ІІІ квартали 2011 року.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно зі статтею 5 зазначеного Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Суб`єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Оподатковуваним доходом громадян від заняття підприємницькою діяльністю згідно зі статтею 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов`язаними з одержанням доходу.