ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/20174/18
адміністративне провадження № К/9901/30078/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Амельохіна В.В. від 31 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів: Сорочка Є.О., Федотова І.В. від 30 вересня 2019 року
у справі №640/20174/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 відсотків до 70 відсотків від сум грошового забезпечення та зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі 89 відсотків від сум грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків сум підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, починаючи з 1 січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 відсотків, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків, премії у розмірі 10 відсотків, які він отримував до перерахунку пенсії, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію позивачу, включаючи надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15 відсотків, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків, премію у розмірі 10 відсотків, починаючи з 1 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 89 відсотків на 70 відсотків сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89 відсотків сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
3. 30 жовтня 2019 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №640/20174/18, якою просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу лише 50 відсотків суми підвищення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати позивачу 100 відсотків суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова №704) та постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова №103), починаючи з 1 січня 2018 року.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
5. 11 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу.
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію з 2002 року на підставі Закону №2262-XII.
8. З 1 січня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови №103, її розмір зменшився з 89 відсотків до 70 відсотків.
9. Крім того, при перерахунку пенсії позивачу було виплачено 50 відсотків суми підвищення пенсії та не враховано додаткові види грошового забезпечення.
10. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати позивачу 100 відсотків суми підвищення пенсії та невключення додаткових видів грошового забезпечення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови №103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
12. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині, якою відмовлено у задоволенні позову, вважає їх незаконними та необґрунтованими, прийнятими в результаті порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим викладені в них висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Доводи скаржника за змістом подібні до тих, які наведено у позовній заяві та апеляційній скарзі. Зокрема, позивач наполягає на тому, що положення Постанови №103 щодо умов, порядку та розмірів виплат сум перерахованих пенсій не повинні застосовуватись до спірних правовідносин. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Таким чином, відповідачем здійснено перерахунок пенсії всупереч положенням частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, що призвело до зміни умов та розміру перерахованих пенсій.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти доводів та вимог останньої заперечує та просить відмовити у її задоволенні.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
15. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
18. Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які регулюються, зокрема, Законом №2262-ХІІ та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від " від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
19. Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20. Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. Частиною 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
22. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
24. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
25. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
26. Тобто, відповідно по положень статті 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговані повноваження щодо встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.
27. Так, статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Конституції України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
28. Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
29. Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України деталізовані у частині першій статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.
30. Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
31. У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
32. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.