Постанова суду № 2040/7245/18 від 20.10.2020 про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 2040/7245/18

адміністративне провадження № К/9901/11886/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 2040/7245/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

третя особа Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України,

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (у складі судді Супрун Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (у складі колегії суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є., Ральченка І.М.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати надбавки за особливі заслуги ОСОБА_1 в розмірі 31 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, замість встановлених 34 відсотків;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням надбавки за особливі заслуги в розмірі 34 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, 11 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням в період з листопада 2010 року по жовтень 2012 року, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія, з 17 листопада 2012 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 відсотків грошового забезпечення до 70 відсотків грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;

В обґрунтування позову зазначено, що 16 листопада 2012 року він був звільнений з військової служби з посади начальника окремого регіонального центру комплектування Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) з 17 листопада 2012 року. Позивач звернувся до Управління з приводу здійснення перерахунку пенсії та зокрема через перерахунок надбавки за особливі заслуги в розмірі 34 відсотків та розміру пенсії 80 відсотків грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 відсотків грошового забезпечення до 70 відсотків грошового забезпечення з 01 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року (далі - Постанова КМУ № 103), що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії. Також, суди дійшли висновку, що позовні вимоги в частині перерахунку пенсії з урахуванням одноразових виплат у складі грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії задоволенню не підлягають, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону № 2262-ХІІ, а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 24 квітня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 2040/7245/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з 17 листопада 2012 року, призначену згідно Закону № 2262-ХІІ по лінії Державної прикордонної служби України.

04 червня 2018 року позивач звернувся до Управління із заявою, на яку листом від 11 червня 2018 року № 15697-14/20 надано відповідь та повідомлено заявнику, що до основного розміру пенсії встановлено: підвищення основного розміру пенсії, як інваліду війни ІІ групи у розмірі 25 відсотків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року № 1381 цільову грошову допомогу як інваліду війни 2 групи у розмірі 50 грн, відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни"; підвищення, як інваліду війни ІІ групи у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; пенсія за особливі заслуги перед Україною в розмірі 31 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність; зафіксована індексація пенсії, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Також повідомлено, що Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову №103, якою передбачено проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45). На виконання вимог Порядку № 45 Адміністрацією Державної прикордонної служби України надано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 103.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року.

Так, з 01 січня 2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова КМУ № 704) на підставі довідки № 11/6170 від 30 березня 2018 року, виданої Адміністрацією Державної Прикордонної Служби України.

Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років, пенсія обчислена з розміру 70 відсотків грошового забезпечення.

Відповідно до постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року підвищення складає 3569,59 грн., з них виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50 відсотків від підвищення 1784,80 грн., з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75 відсотків від підвищення 2677,19 грн., з 01 січня 2020 року щомісячно 100 відсотків від підвищення 3569,59 грн.

Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій, при вирішенні питання з приводу правомірності виплати лише 50 відсотків підвищення пенсії застосували нормативно-правовий акт, який є незаконним по своїй суті та був визнаний протиправним і нечинним. Крім того, скаржник зазначає, що судами не враховано, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01 січня 2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ. Крім того, таке право підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", тому відповідні суми доплати до пенсії, за результатом проведення перерахунку, слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови КМУ № 103 було передбачено Законом № 2262-ХІІ. Таким чином, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначено, що статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відтак, оскільки постанову КМУ № 103 на час проведення перерахунку не визнано неконституційною або такою, що втратила чинність, порядок перерахунку пенсій, який встановлений цією постановою підлягає застосуванню Управлінням у спірних правовідносинах. Крім того, Управління наголошує, що зміна механізму реалізації права на перерахунок пенсії не призвела до зменшення рівня соціального забезпечення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Зазначеною нормою закону Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України).

Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статей 3, 4 цього ж Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях; Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово надавав тлумачення статтям 116 та 117 Конституції України, зокрема, у Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116, 117 Конституції України у спорах, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою КМУ № 45.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

................

Перейти до повного тексту