ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 1640/2389/18
адміністративне провадження № К/9901/2452/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 1640/2389/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (у складі судді Бойка С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року (у складі колегії суддів Зеленського В.В., Калиновського В.А., Ральченка І.М.),
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправним зменшення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 з 80 до 70 процентів довічної пенсії за вислугу років під час здійснення її перерахунку з 01 січня 2018 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова КМУ № 103), а також неврахування до складу розміру грошового забезпечення при здійсненні перерахунку з 01 січня 2018 року довічної пенсії за вислугу років середньомісячної суми отримуваних ним під час проходження військової служби щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у загальному розмірі 5098,94 грн та зазначених у постанові Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2016 року у справі №537/3978/16-а виплат на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 6606,27 грн та за 2013 рік в розмірів 7289,16 грн матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі 1552,00 грн та за 2013 рік в розмірі 1552,00 грн;
- зобов`язати Управління здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок довічної пенсії за вислугу років, виходячи з раніше призначеного розміру 80 процентів відповідних сум його грошового забезпечення із врахуванням до розміру його грошового забезпечення при обчисленні пенсії середньомісячної суми отримуваних ОСОБА_1 під час проходження військової служби щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у загальному розмірі 5098,94 грн, зазначених у постанові Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2016 року у справі №537/3978/16-а виплат на оздоровлення за 2012 рік в розмірі 6606,27 грн та за 2013 рік в розмірів 7289,16 грн матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік в розмірі 1552 грн та за 2013 рік в розмірі 1552 грн, а також здійснити виплату різниці недоплаченої з 01 січня 2018 року розміру довічної пенсії за вислугу років з урахуванням зроблених виплат;
В обґрунтування позову зазначено, що при проведенні перерахунку пенсії йому встановлено пенсію в розмірі 70 відсотків від грошового забезпечення, що є порушенням вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) та чинного пенсійного законодавства, яке не передбачає зменшення розміру пенсії (відсотків) під час проведення перерахунку раніше призначеної пенсії. Стверджував, що відповідачем під час проведення перерахунку пенсії не враховано щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці у загальному розмірі 5098 грн та одноразові виплати, зазначені у постанові Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2016 року у справі №537/3978/16-а.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення до 70 відсотків при здійсненні перерахунку пенсії починаючи з 01 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум з 01 січня 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у відповідній частині позовні вимоги задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 16 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №1640/2389/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ та до 01 січня 2018 року отримував пенсію в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення.
01 травня 2018 року під час проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, позивачу призначено пенсію в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення та без врахування додаткових видів забезпечення за 24 місяці та постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2016 року у справі №537/3978/16-а.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки управління Служби безпеки України в Полтавській області від 12 квітня 2018 року. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2018 року становить:
посадовий оклад - 7330 грн;
оклад військовим (спеціальним званням) підполковник - 1410 грн;
надбавка за вислугу років (50 відсотків) - 4370 грн;
всього - 13110 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення (у тому числі визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії) підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Постановою КМУ № 103, є порушенням закону, а тому перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсії визначається виключно законами України. Водночас позивач наголошує, що аналіз положень Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при призначенні та при перерахунку пенсії.
18 лютого 2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що пунктами 1, 2 Постанови КМУ № 103 передбачено вичерпний перелік складових, які враховуються при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року. Крім того, відповідач наголошує, що перерахунок пенсії здійснено Управлінням виключно на підставі наданої йому довідки.
26 червня 2019 року від позивача надійшли пояснення до касаційної скарги зі змісту яких вбачається, що позивач просить задовольнити вимоги касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Зазначеною нормою закону Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України).
Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.
Згідно із статтею 1 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статей 3, 4 цього ж Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях; Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.
Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово надавав тлумачення статтям 116 та 117 Конституції України, зокрема, у Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.
У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116, 117 Конституції України у спорах, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою КМУ № 45.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
З огляду на таке, Суд вважає за необхідне звернути увагу, що Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає у статті 12 "Право на соціальне забезпечення", що з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов`язуються, зокрема, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №103, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України (далі - ПФУ), відповідно до Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.